Україна на шляху до ратифікації Римського статуту: експерт окреслив перспективи

фото з відкритих джерел

Фактично вибудовується практична сходинка роботи між двома інститутами – МКС і ОГП України

Сьогодні, в етері Громадського радіо виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко розповів, що спільні робочі групи для розслідування воєнних злочинів РФ в Україні, створені Міжнародним кримінальним судом та Офісом генерального прокурора, пришвидшать ратифікацію Римського статуту та покращать процесуальні дії української прокуратури.

Раніше повідомлялося, що Міжнародний кримінальний суд і Офіс генерального прокурора України створять спільні робочі групи для розслідування воєнних злочинів, скоєних РФ.

«Україна поступово готується до входження у роботу з Міжнародним кримінальним судом. Вже підготовлена частково законодавча база, зокрема розділ 9 Кримінально-процесуального кодексу, який визначає особливості співпраці з МКС та передбачає практичні заходи для реалізації такого співробітництва. Однією із форм практичної реалізації як раз і є створення таких робочих груп», – розповів Павліченко.

Такі робочі групи можуть складатися із правоохоронців, представників ОГП, а також представників прокурора Міжнародного кримінального суду, які працюватимуть над збором доказів, спираючись на стандарти саме МКС.

«У тому ж розділі (КПК - ред.) передбачено і присутнє посилання на Римський статут як на інструмент, який фактично регулює передачу фахівців, правили, які мають бути дотримані тощо.  Але тут у нас є питання щодо того, чому Україна не ратифікувала цей документ (Римський статут - ред.), хоча робиться на нього посилання як на основу для вчинення юридично визначених процесуальних дій. Тому, як на мене, ми тут маємо швидку перспективу ратифікації Римського статут», – розповів співрозмовник Громадського радіо.

За словами Павліченка, вже «фактично вибудовується практична сходинка роботи між двома інститутами - МКС і ОГП України».

«У своїй роботі вони будуть спиратися на визначені процесуальні кроки, встановлені в українському законодавстві, адже саме це було певною перешкодою у застосуванні мандату представників МКС. Як на мене, це певна така синергія: українські прокурори будуть навчатися працювати за тим стандартами, яких вимагають той самий Міжнародний кримінальний суд і Римський статут, але разом з тим це для МКСу полегшення ситуації, тому що вони можуть із самого початку мати доступ до матеріалів тих проваджень, які вони здійснюють, і відповідно отримувати швидко і майже «з поля» матеріали, які вони будуть використовувати», – зазначив правозахисник.

Він переконаний, що така співпрацю є революційною, і вона позитивно позначиться на процесуальних діях прокуратури загалом.

До слова, голова російської держдуми В'ячеслав Володін запропонував внести поправки до законодавства, які передбачають покарання за співпрацю з Міжнародним кримінальним судом (МКС), який тиждень тому видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна за депортацію українських дітей.