ВАКС заочно арештував ексголову Нацбанку Шевченка

фото з відкритих джерел

Ухвала відкриває шлях для внесення Шевченка до бази Інтерполу

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід для колишнього голови правління Національного банку України (НБУ) Кирила Шевченка у вигляді тримання під вартою. Відповідне рішення ухвалила слідча суддя ВАКС Наталія Мовчан. Про це повідомляє Центр протидії корупції.

«Ухвала відкриває шлях для внесення його до бази Інтерполу, без чого неможливо провести екстрадицію. У випадку ж повернення до України, його мають затримати на кордоні і доставити до суду протягом 48 годин», – йдеться в повідомленні.

Шевченка та ще чотирьох високопосадовців «Укргазбанку» підозрюють в організації схеми виведення 206 млн грн з держбанку. Схема діяла майже п'ять років, хоча структури банку повідомляли, що економічної доцільності від залучення агентів немає. Обсяг виплат агентам був більшим, ніж прибуток, який банку приносили залучені клієнти.

Слідство отримало докази, що керівники «Укргазбанку» укладали фіктивні договори з нібито «агентами», які насправді були звичайними ФОП. Останні мали привести в банк нових великих клієнтів, але насправді все відбувалося без їх участі. Більше того, великі державні компанії і так були змушені переходити до держбанків через рішення Кабміну.

САП стверджує про те, що жоден з агентів так і не зміг пояснити, які конкретно послуги він надав. А із держбанків в той час чомусь ніхто більше не використовував подбіні «агентські схеми».

Зазначається, що на сьогоднішнє засідання Шевченко подав клопотання електронною поштою і просив допустити його до участі через відеозв'язок. Захист надав нову медичну довідку від 5 грудня, в якій йшлося про те, що Шевченко проходить медичні процедури на стаціонарі в клініці у Відні. Хоча з наданих документів виходить, що Шевченку навпаки стало краще, адже раніше йому робили три ін'єкції ліків на тиждень, а зараз роблять тільки одну.

За словами прокурора, Шевченку нічого не заважає у тиждень між ін'єкціями приїхати в Україну, тим більше що такі ж процедури можна зробити і в Києві. В результаті суд відмовив в участі Шевченка через відеозв’язок. Прокурор долучив численні протоколи допитів, переписки, економічні експертизи та аудиторські висновки. Наприклад, очільник Івано-Франківського управління «Укргазбанку» напряму писав у чаті про «агентські схеми» і згадував мера, який, за його словами, нібито хотів свій відкат за обслуговування в «Укргазбанку».

Також зачитували різні переписки за участю підозрюваних Шевченка і Чернишова, які на початку 2015 року обговорювали залучення МТС у якості клієнта банку. За офіційною версією Укргазбанку, МТС нібито залучила ФОП Антюхова, яка сказал про акційні умови в Укргазбанку своєму сину, син знав якогось Діму з МТС і таким чином вони залучили мобільного оператора у якості клієнта банку. Згідно ж з відповіді МТС, ніякі треті особи їх не залучали, а розміщення коштів здійснювалось працівниками компанії відповідно до внутрішніх процедур.

Нагадаємо, 24 жовтня НАБУ оголосило в розшук Шевченка та ще двох посадовців «Укргазбанку».