Закон про конфіскацію активів російських посіпак підписаний: як він працюватиме
Мін’юст займеться пошуком та вилученням активів тих, хто підтримує російську агресію проти України
Президент Володимир Зеленський підписав проголосований Верховною Радою після внесення поправок закон щодо конфіскації активів р. Про це інформує картка закону на сайті парламенту.
Зеленський, підписавши закон про конфіскацію активів проросійських діячів, висловив сподівання, що цей законодавчий акт, який містить чітку інструкцію, дозволить швидко і ефективно наповнювати державний бюджет України за рахунок коштів ворогів. «Сподіваюся на продуктивну взаємодію всіх його учасників», – наголосив президент.
Підписаний главою держави закон визначає, що пошуком та судовим відчуженням на користь держави активів підсанкційних осіб має відповідний центральний орган виконавчої влади. Скоріш за все, цим органом буде Міністерство юстиції. Фахівці Мін’юсту, згідно із інструкцією, виписаною у законі, організують процес з виявлення та арештів таких активів.
Також до процесу, у рамках здійснення адміністративного судочинства, буде залучений Вищий адміністративний суд України (ВАСУ). Саме до цієї судової інстанції має звертатися Нацагентство із запобігання корупції із відповідною заявою. Рішення ВАСУ може бути оскаржене у Апеляційній палаті цієї судової структури.
Крім того, особливі гарантії надаються тим особам, які допомагатимуть у розшуку підсанкційних активів – зокрема, надаватимуть інформацію про їхнє місцезнаходження. Закон прямо забороняє розкривати будь-які дані таких осіб. До того ж, ці люди не нестимуть жодної юридичної відповідальності за свої повідомлення – попри те, що можуть порушувати цими повідомленнями свої службові, цивільні, трудові чи інші обов’язки та зобов’язання. Єдина відповідальність, яка покладається на інформаторів – це випадки надання завідомо неправдивого повідомлення.
Нагадаємо, що Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт 21 квітня, але 5 травня Зеленський ветував його, повернувши до парламенту зі своїми пропозиціями та поправками.
12 травня Верховна Рада знову проголосувала за цей законопроєкт, урахувавши пропозиції глави держави.