Реформа шкільної освіти: чому бунтують батьки? Приклад громади на Кіровоградщині
На Кіровоградщині діти можуть лишитися без школи в радіусі 25 км
Реформа старшої школи створює значні безпекові ризики для дітей у малих громадах через необхідність щоденного доїзду на великі відстані. Освітній омбудсмен Надія Лещик підкреслила, що закон не деталізує, як громади забезпечуватимуть підвезення, а батьки, зокрема Інна Кротіченко з Кіровоградщини, вказують на 15-кілометрові ділянки доріг без мобільного зв'язку, якими доведеться возити дітей, інформує «Главком».
Освітній омбудсмен Надія Лещик так роз’яснювала цей момент: «Відсутність закладу освіти в межах громади не знімає обов'язку з органу місцевого самоврядування створити умови для здобуття повної загальної середньої освіти дітьми, які проживають у громаді. Відповідно до частини 3 статті 37 Закону України «Про повну загальну середню освіту», засновник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний забезпечити можливість учнів продовжити навчання на відповідному рівні освіти у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти. Як засновник закладу загальної середньої освіти буде виконувати свій обов'язок – чи забезпечувати підвезення до закладу освіти в іншому населеному пункті своєї громади, чи створить умови для навчання в іншій громаді – закон не деталізує».
Інна Кротіченко, мати учениці Іванковецької філії Дмитрівського ліцею імені Тараса Григоровича Шевченка, що у селі Іванківці Знам’янського району Кіровоградської області пояснила, як реформа старшої школи відіб’ється на освітньому процесі в її громаді. За її словами, філію ліцею збираються закрити.
«У разі закриття школи діти будуть змушені щодня добиратися до іншого населеного пункту. Відстань становить близько 25 км, з яких приблизно 15 км – без мобільного зв’язку. Дорога пролягає фактично полями, і в умовах воєнного стану це створює серйозні ризики. У разі надзвичайної ситуації діти не матимуть можливості оперативно зв’язатися з батьками або службами допомоги», – переймається вона.
Пані Інна додає що батьки та громада неодноразово піднімали це питання: створили електронну петицію до Кабінету міністрів з проханням врахувати безпекові та соціальні ризики для дітей у сільських громадах при впровадженні освітньої реформи.
«Основна реакція, яку ми отримуємо, зводиться до посилань на вимоги законодавства, наповнюваність класів та фінансову доцільність. Водночас такі критично важливі аспекти, як безпека дітей, тривалість поїздки та фізичне навантаження, залишаються недостатньо врахованими. Складається враження, що рішення більше орієнтовані на формальні показники, ніж на реальні умови життя дітей», – зазначає Кротіченко.
Крім того, мати школярки зауважує, що закриття навчального закладу у селі суттєво змінить режим дня дитини: ранні підйоми, тривала дорога до школи і назад, плюс – повноцінний навчальний день та виконання домашніх завдань.
«У підсумку дитина фактично перебуває в навчальному процесі 10–12 годин щодня, що є надмірним навантаженням. Водночас у нас є школа, в яку вже вкладені ресурси, зокрема облаштоване укриття, але попри це розглядається її закриття. Це викликає нерозуміння серед батьків, адже фактично пропонується варіант, який є гіршим з точки зору безпеки та щоденного навантаження на дітей», – підкреслює жінка.
На думку Кротіченко, такі варіанти рішення проблеми, як запуск шкільного автобуса чи проживання у пансіоні, можуть розглядатися лише за умови гарантії безпеки та належних умов для дітей.
«В умовах воєнного стану вони не завжди є оптимальним рішенням», – зазначає пані Інна.
«Главком» писав, що міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час виступу у Верховній Раді 8 квітня підтвердив курс уряду на продовження освітньої реформи. Зокрема, йдеться про реорганізацію у старшу профільну школу. Він зазначив, що 85% батьків підтримують цю реформу.
Нагадаємо, в Україні навчальний рік офіційно триватиме до 30 червня 2026 року, однак реальні дати канікул кожна школа визначає самостійно. Згідно з постановою уряду №1003, 2025/2026 навчальний рік розпочався 1 вересня і має завершитися 30 червня 2026 року. Проте ця дата є граничною, а не обов’язковою для всіх учнів. Остаточне рішення про завершення навчання, проведення останнього дзвоника та початок канікул ухвалює педагогічна рада кожної окремої школи. При цьому враховуються навчальне навантаження, безпекова ситуація в регіоні, а також стан учнів і вчителів.