Близько 20% науковців припинили займатися дослідженнями в Україні через війну – Міносвіти
Російсько-українська війна відчутно вплинула на кількість дослідників в Україні
Через повномасштабну російську агресію проти України 15-20% науковців припинили займатися дослідженнями. З них 8% виїхало за кордон. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на заступника міністра освіти і науки Дениса Курбатова в інтервʼю виданню «Інтерфакс-Україна».
За словами урядовця, в Україні є наукові працівники в академічному середовищі та науково-педагогічні – в університетах. «Якщо брати першу групу, то це орієнтовно 25 тис. осіб, а разом із науково-педагогічними працівниками – приблизно до 80 тис. дослідників, які здійснюють наукову діяльність», – каже він.
Як пояснив Курбатов, Україна належить до країн із найменшою кількістю дослідників на тисячу населення. «Зниження цього показника тривало з 90-х років до початку повномасштабної війни. Наразі ми дещо стабілізувалися, однак над цим потрібно працювати. Я переконаний, що перебудова економіки України на економіку доданої вартості змінить цю ситуацію», – пояснив заступник Лісового.
Заступник міністра констатував, що повномасштабна війна відчутно вплинула на кількість дослідників в Україні. «Війна загалом вплинула на чисельність населення України. Ми моніторимо цю ситуацію і можемо орієнтовно говорити про 15-20% людей, які припинили займатися дослідженнями в Україні. З них близько 8% – це ті, хто виїхав, а інші змінили професію. Це суттєві втрати. Водночас я завжди наголошую, що 80-85% учених усе одно залишаються і працюють в Україні, попри всі умови, які, безумовно, не сприяють цій діяльності», – сказав Курбатов.
Крім того, в Україні зберігається старіння науки: найбільша група науковців – 40–60 років, за нею йдуть 60+, а найменша – до 40 років.
«Якщо населення в цілому старіє, то, очевидно, всі сектори, зокрема й науковий, також не молодшають. Водночас ми вже робимо кроки для того, щоб більше молоді обирало науку. Зокрема, вже цього року ми запускаємо великий пілотний проєкт – проєктну аспірантуру. У його межах суттєво збільшуємо аспірантські стипендії, вперше передбачаємо фінансування дисертаційних досліджень (на матеріали, відрядження та реактиви), забезпечуємо зацікавленість наукового керівника, а також формуємо тематику досліджень відповідно до потреб країни», – розповів урядовець.
До слова, у 2026 році вартість навчання у закладах вищої освіти на контракті продовжить зростати. Тенденція підвищення цін повʼязана з тим, що вишам необхідно формувати свої спеціальні фонди.