Мультик замість книжки: допис матері п’ятикласника викликав жваві суперечки в мережі
«Чи почнуть діти читати, якщо їм не задавати читати?»
«Син у 5 класі. На дистанційному уроці зарубіжної літератури вчителька сказала: «На наступний урок прочитати 58-72 ст. Якщо не захочете читати, подивіться мультик або фільм по цьому твору»... Наступний урок через 9 днів. Д/з з літератури – подивитися мультик, тому що за дев'ять днів прочитати 14 сторінок – це забагато. Мій шок в шоці. Я написала в групу батьків з класним керівником. Класний керівник відповіла, що це альтернатива для тих дітей, хто зовсім не читає... Питання: чи почнуть читати діти, якщо їм не задавати читати? Чи в Україні вже можна отримати освіту по мультиках?», – запитала вона.
Думки коментаторів дуже розділились. Чимало реакцій було від учителів, які обурюються, що батьки вказують їм, як провадити освітній процес, при цьому абсолютно не розуміючи реалій:
- «А в чому проблема? Вчителі настільки зацьковані батьками, що змушені давати таку печальну альтернативу. Якщо давати домашнє, як нам колись у школі, то чекай, що хтось прибіжить і наскаржиться на тебе, бо, бачте, знущаєшся. І так погано, і по-іншому теж недобре»;
- «Даєш багато домашнього завдання – погано; мало – погано; альтернативу читанню – знов не так»;
- «У мене як у вчительки виникає питання: коли вже батьки перестануть учити вчителів, як їм правильно викладати? Якщо вчителька об’єктивно бачить, що більшість дітей не прочитали твір або взагалі не зацікавлені в читанні, то в чому проблема переглянути мультфільм за його мотивами? Це хоча б якась база, яку дитина запам’ятає і зможе потім обговорити на уроці. Так, читати потрібно! І я, як учителька української літератури, це прекрасно розумію. Але прищепити любов до читання – це величезна праця»;
- «Сьомий клас. Жовтень. Діти читають по складах. З 20-ти дітей двоє нормально читають. Тим часом батьківський чат: «многа задалі», «навіщо оці читання, краще б щось толкове задали», «нащо взагалі ці домашки», «учитель має навчати, а не ми домашки робити». І це я, мама одної дитини з тих двох, читаю батьківський чат, і мені стає так шкода вчителів, і так прикро за нашу освіту»;
- «Ви смішні. Зараз діти взагалі і одної сторінки не читають. Я працюю вчителем, це просто жах. Я задаю мінімум, вони взагалі навіть не відкривають. З класу 2-3 особи, якщо прочитають хоч трішки, це вже щастя. Тому скидаю посилання на відео. І що? Думаєте, дивляться хоч їх? Ті ж самі дві-три особи. Їм нецікаво ні читати, ні відео дивитися. Їм цікаві Тік-Ток та ігри. Все. Це просто жах»;
- «Я – вчитель зарубіжної літератури, викладаю у 8-11 класів. Для багатьох дітей є величезною проблемою прочитати завдання (інструкцію) до вправи, для ще більшої кількості важко прочитати абзац тексту на шість-вісім рядків, твори (скорочено) читають лічена кількість учнів, повністю книгу в перекладі читає до 10-ти учнів зі ста»;
- «У мене є три учні, які читають по складах! Вони навчаються в дев'ятому класі! У дев'ятому класі! По складах! Яке складнопідрядне речення, якщо вони прочитати його нормально не можуть? Спойлер: навіть по складах читають з помилками!»;
- «Я викладаю історію в школі в цьому році. Більша половина не читає, параграфи не дуже великі, але інформації багато. Вони не вміють читати і не мають бажання ніякого абсолютно»;
- «Сама ситуація досить сумна. Але вам дали альтернативу, і ви займаєтеся вихованням своєї дитини, тому читайте разом. А вчителів загалом в Україні шкода. Повірте, вчитель більше всіх мріє, щоб з класу хоч половина дітей прочитала»;
- «10 років працюю вчителькою зарубіжної літератури. Є учні, які за рік навіть підручник вдома не розгорнуть, тому таким завжди кажу, що можуть подивитися фільм чи мультик. Це єдиний спосіб для суттєвої кількості учнів з класу знати зміст твору. Не знаючи змісту, ми не можемо характеризувати героїв, аналізувати їхні вчинки та визначати тему/ідею. Ті учні, які читають, оберуть книжку. Кінцева мета – щоб всі учні були задіяні в процесі. Дуже часто на основі такого можна потім порівнювати текст з фільмом».
Не обійшлося і без агресії: «Ви – це яскравий приклад мого переконання, шо найважче в роботі з дітьми – це їх батьки! Написати приватно вчительці – ні. Написати приватно класній керівниці – ні. Розвести скандал на рівному місці, і підірвати авторитет учительки в колективі батьків і свідомості власної дитини – так! Так, діти зараз мало читають! Але це не проблема вчителя, батьки який приклад дають?! Де було сказано: «не читайте?». Діти мають вибір! Я своїм раджу і читати і дивитись, але не всі читають, і шо тепер?».
Авторка допису не забарилась із відповіддю: «Шановна, я і з класним керівником поговорила і чекаю контакти вчительки. Ви з чого всі ці висновки зробили?».
Думки інших користувачів мережі розділилися:
- «Я погоджусь з автором. У доньки теж дозволяють не читати, а прослухати аудіокнигу. І в такому разі дуже важко дитині пояснити, що краще все ж таки прочитати, бо вона відразу відповідає «нам сказали можна аудіокнигу», і вона її просто фоном ставить і слухає, поки щось робить. А читання було б ефективніше, так інші ділянки мозку задіяні»;
- «Якщо вчителі з зарубіжної і української літератури будуть продовжувати задавати малювати ілюстрації до творів, то так… На читання в дітей часу немає! У нас шостий клас»;
- «Мій син в п'ятому класі і ми ті, для кого пишуть подивитися мультфільм чи послухати аудіокнигу. Бо у нас кожного дня по п'ять-шість уроків, кожен вчитель хоче дати максимум, дз багато, щоденно повторюються 3 уроки. Друга зміна, поки прийде зі школи, поїсть – вже 20.00. А зранку в 11 треба вже в школу. Ще й постійні відключення світла. Зарубіжна література в четвер, те що в вихідні було прочитано до середи успішно забуто, тому в четвер зранку ми дивитись мультфільми чи слухаємо аудіокниги на прискоренні»;
- «А чого ви переживаєте за чужих дітей?! Своєю дитиною займайтеся – от свою дитину і примушуйте читати»;
- «Я називаю це оптимізація. Коли на завтра треба зробити 6 уроків, і є альтернатива прослухати аудіо твору вже перед сном, то я для доньки так і роблю. Звісно читати треба, але коли ці 10-14 сторінок по декількох предметах + письмові домашки + досліди + вивчити щось, то тоді краще так, ніж ніяк».
Раніше «Главком» писав про іншу палку дискусію у мережі. Тоді розгорівся скандал через допис користувачки Threads, яка розкритикувала вчительку початкових класів за відмову викладати фізкультуру в першому класі. Педагог прийняла таке рішення після того, як шестирічні діти зірвали урок нецензурною лайкою та непристойними жестами.