Чинний правопис – нелегітимний. Заява директора Інституту української мови Павла Гриценка
Директор Інституту мовознавства Богдан Ажнюк вважає, що український правопис 2019 року – це «крок уперед», натомість Павло Гриценко це заперечує
Директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Богдан Ажнюк вважає український правопис у редакції 2019 року легітимним, а директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко – «фальшивим». Про повідомляє «Читомо», посилаючись на відповіді на інформаційні запити.
Як зазначив Богдан Ажнюк, нову редакцію українського правопису розробила й затвердила правописна комісія, склад якої визначив Кабінет Міністрів України у постанові від 19 лютого 2002 р. № 198 «Про Українську національну комісію з питань правопису». Згідно з постановою, серед членів комісії були представлені мовознавчі установи НАН України, включно з Інститутом мовознавства й Інститутом української мови, а Павла Гриценка призначили заступником співголови Комісії.
За словами Павла Гриценка, на обговоренні президії НАН Інститут української мови висловив негативну оцінку, проте правопис все одно подали на затвердження.
«Інститут української мови допустили до роботи Комісії вибірково. Коли треба було затверджувати, ми були категорично проти, бо цей правопис не був підготовлений», – зауважив Гриценко.
Проте Богдан Ажнюк зазначив, що під час голосування щодо затвердження тексту правопису на підсумковому засіданні правописної комісії Павло Гриценко голосував «за».
«Критичним висловлюванням Павла Гриценка щодо українського правопису 2019 року бракує конкретики, лінгвістичної аргументованості й конструктивності», – наголосив Ажнюк.
У той же час Павло Гриценко наголосив, що «як можна співпрацювати з Інститутом мовознавства, який приймає брехливі позиції щодо українського правопису?» Крім того, він зауважив що в Українському правописі 2019 року, який вийшов у видавництві «Наукова думка», написано, що це «авторизоване видання».
Мовознавець розповів, що Інститут української мови провів 9 засідань Вченої ради упродовж 2022 року, де були присутні вчені з різних університетів.
«Ми відкриті. Проведення відкритих засідань вченої ради з доступом вчених усіх кафедр хто бажає – це і є найбільший демократизм. Ми ніколи нікого у цьому плані не боялися, тому що ми виходили виключно з позицій наукових», – зазначив директор Інституту української мови Гриценко.
Також інститут опублікував 10 статей про неточності й помилки в українському правописі у журналі «Українська мова».
«За цей великий обсяг роботи держава не виділила ні копійки. Це для того, щоб можна було «загнутися» і відмовитися від ідеї створення правопису», – зауважив Гриценко.
Зокрема, директор Інституту української мови Павло Гриценко наголосив на тому, що фемінітиви – це «форми калічення української мови».
«Зараз іде ідеологічна війна і війна проти української мови. Я вважаю фемінітиви ідіотизмами. Українська мова виробила упродовж століть інші форми представлення опозиції чолові й жіночі – граматичні, лексичні, займенники. Спекулювати, що це буде урівняння чоловіків і жінок – небачене приниження жінок. Це ніби визнання їхньої дискримінації», – зауважив Гриценко.
Натомість директор Інституту мовознавства Богдан Ажнюк вважає, що український правопис 2019 року – це «крок уперед, порівняно з попередніми редакціями» й ним слід користуватися усім українцям, поки він не зазнає змін і уточнень.
Як зазначили мовознавці, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні й Інститут української мови НАН України мають право надавати пропозиції щодо правопису Національній комісії зі стандартів української мови.
Павло Гриценко неодноразового наголошував на нелегітимності чинного правопису. За його словами, після ухвалення правопис оприлюднили на сайті Кабінету Міністрів «недопрацьованим» і «недосформованим», тому посадовці «кинулися забирати грубі помилки, додаючи нові».
«Так народився той правопис, який зараз Міністерство освіти виставляє нібито як легітимним. Але він таким не є», – наголосив Гриценко.
Нагадаємо, що 22 травня сплив пʼятирічний перехідний період для чинного українського правопису, затвердженого Постановою Кабміну № 437 від 22 травня 2019 року.
До відома, нові правила, над якими спеціальна комісія працювала майже п’ять років, схожі на Харківський правопис 1928 року. Його скасували совєти: у 1930-х роках почалася хвиля тотального зросійщення, і в 33-му оголосили цей правопис «націоналістичним», таким, що «ставив бар'єр між українською та російською мовою і гальмував вивчення грамоти широкими трудящими масами».
Як відомо, робота над усуненням недоліків, які є в новому українському правописі, досі триває. Доопрацьований варіант буде оприлюднений наприкінці року. Про це повідомив директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко в інтерв’ю.