«Ще є десятки помилок». Відомий мовознавець розповів, коли з’явиться доопрацьований український правопис

Робота над усуненням недоліків, які є в новому українському правописі, досі триває. Доопрацьований варіант буде оприлюднений наприкінці року. Про це повідомив директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко в інтерв’ю «Радіо Свобода».

«Правопис треба скоротити, позабирати з нього те, що стосується самоочевидних речей, яких не треба давати. Робота дуже велика, і ми намагаємося реалізувати це завдання, яке нам підкинули волюнтаристи, адміністратори. Згідно з чинним законодавством, тепер цей варіант правопису, який ми доопрацюємо, подамо комісії з мовних стандартів. І тоді вона ухвалює і пускає його в життя. Тепер не будуть причетні ані Кабмін, ані Міністерство освіти та науки. Зараз не треба створювати правописних комісій. Але ми йдемо шляхом іншим – максимального узгодження з провідними вченими, які досліджують ці питання», – розповів мовознавець.

Гриценко зазначив, що в новому українському правописі є десятки помилок.

«На превеликий жаль, історія із українським правописом 2019 року – це історія прояву волюнтаризму в розвʼязанні мовних питань. Ми маємо тепер ці наслідки. Тому що варіант українського правопису, ухвалений і погоджений із премʼєр-міністром Гройсманом, не був підготовлений одразу ж якісно, до того стану, коли його можна подавати як завершений державний документ. Не погодивши навіть з Інститутом української мови остаточний варіант, правопис передали на затвердження. Звичайно, там десятки, десятки помилок, грубих помилок, неточностей. А потім, коли вже ухвалили за українськими законами, його поставили на сайт Кабінету міністрів. Деякі видавці почали публікувати і заробляти гроші на тому. І той правопис пішов у люди недопрацьований», – пояснив мовознавець.

Нагадаємо, що 22 травня сплив пʼятирічний перехідний період для чинного українського правопису, затвердженого Постановою Кабміну № 437 від 22 травня 2019 року.

До відома, нові правила, над якими спеціальна комісія працювала майже п’ять років, схожі на Харківський правопис 1928 року. Його скасували совєти: у 1930-х роках почалася хвиля тотального зросійщення, і в 33-му оголосили цей правопис «націоналістичним», таким, що «ставив бар'єр між українською та російською мовою і гальмував вивчення грамоти широкими трудящими масами». Автори найсвіжішого варіанту стверджують, що він «розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ» та зможе захистити українську мову від русифікації.

Думки щодо доцільності нових мовних правил розділилися. Головний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН Наталія Богданець-Білоскаленко впевнена, що це позитивні зміни. 

Інші фахівці налаштовані критично. «Цей правопис суперечить сам собі. У ньому може бути правило, згідно з яким ми пишемо категорію слів певним чином, а до нього – десять винятків… У кількох моментах правопис усе спростив. Але на кожне правило, яке вирішило певну проблему, з’явилося ще тупіше правило, яке створює нову або взагалі уневажнює попередні правила», – стверджує філолог, письменник і перекладач Остап Українець. 

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів свого часу нарікав, що члени комісії не погодилися на відмінювання слів кіно, метро і депо. Тож, як і раніше, відмінювати можна лише ситро і пальто.