Освіта за залізною завісою. Як українські студенти воюють за право вчитися за кордоном
Українські чиновники відмовляються вже навіть і говорити на цю тему...
Цей навчальний рік буде вже другим, коли повнолітніх українських студентів чоловічої статі не випускають вчитися за кордон. Минулого року, у середині вересня, Держприкордонслужба закрила для них виїзд, посилаючись на рішення вищого військового керівництва. Відповідно до правил перетину кордону, затверджених постановою уряду від 27 січня 1995 р. № 57, чоловіки-студенти іноземних навчальних закладів не входять у перелік тих, кому дозволено перетин кордону під час військового стану, пояснювали тоді прикордонники. Мовляв до середини вересня на це закривали очі і пропускали студентів, але через масові підробки документів, що підтверджують навчання за кордоном (таких було аж 600 лише за липень-серпень минулого року), не пропускають більше нікого.
Таким чином, через ухилянтів постраждали студенти, які тільки вступили чи вже навчалися у закордонних вишах. На ситуацію не змогло вплинути ані звернення головнокомандувача ЗСУ Залужного до Міноборони, ані петиція до президента Зеленського, ані звернення українського міністра освіти до закордонних колег.
Здавалося б, за рік вже можна було би розробити механізм, як випускати студентів вчитися за кордоном, відфільтровуючи ухилянтів, але цього не сталося. «Главком» поспілкувався зі студентами, які другий рік намагаються вибороти право на навчання там, де вони хочуть, і з чиновниками від освіти, які мали би відстоювати права студентів.
«У березні цього року я мав зробити фінальні досліди»
Станіслав Губін – керівник спільноти Student abroad у Telegram – тієї самої, у яку об’єдналися минулого року сотні студентів, котрих не випустили за кордон. Самого Станіслава не відпустили на навчання у Лейпциг (Німеччина). Він – майбутній фізик, але тепер під питанням, наскільки далеке це майбутнє, адже і цей навчальний рік йому доведеться пропустити. Станіслав так і залишається на першому курсі. Втішає те, що дали академвідпустку, щоправда через півтора року вона закінчиться, і тоді хлопця, скоріш за все, відрахують. Навчатися онлайн він не може, на його спеціальності таке не передбачено.
Не випускали Губіна і таких, як він, спочатку відповідно до вищезгаданої постанови уряду від 27 січня 1995 року, а тепер – відповідно до постанови Кабміну від 1 квітня 2022 року, у якій студентів також виключено з переліку тих, кому можна виїжджати з країни. Але Станіслав Губін не здається.
«Ми розіслали своє звернення про допомогу всім депутатам Європарламенту. Окрім проросійських, ясна річ. Єдиним, хто відповів, був нідерландський європарламентар Том Берендсен (партія «Християнсько-демократичний заклик», – «Главком»). Він захотів поговорити у Zoom, але з тієї розмови нічого не вийшло, хоч вона і відбулася. Ще за якийсь час депутат взагалі зник з горизонту», – розповідає Станіслав. Він мріє колись таки вирватися до Лейпцига, а якщо не вийде, то до іншого хорошого вишу, на денну форму навчання.
Кирило Зворигін – аспірант Дніпровського Політеху за спеціальністю «Екологія». Торік він отримав запрошення на навчання до Німеччини, написавши диплом на тему менеджменту побутових відходів. Раніше під час аспірантури Кирило тричі їздив робити екологічні досліди й проходити тренінги у Німеччині, на базі Фрайберзької гірничої академії. 29 серпня 2022 року німці зарахували його на дуальну аспірантуру (ця форма поєднує навчання студента в університеті на денній формі за спеціально розробленим графіком індивідуальних занять із його офіційним працевлаштуванням за фахом та обов'язковим навчанням/стажуванням на робочому місці – «Главком), щоби він міг закінчити свої наукові досліди. Але Зворигін так і не зміг перетнути кордон ні минулого року, ні цього. Молодий науковець згадує, як його довго допитували і проігнорували цілий стос документів від його вишу.
«Останні документи я отримав від німців у листопаді, відстрочку від військкомату – у грудні минулого року. Мій Шевченківський районний ТЦК міста Дніпро пішов мені на зустріч. На відміну від прикордонників…», – зазначає він. Протягом січня цього року Кирило додатково працював над зверненням до Міністерства освіти та науки про лист підтримки, щоби ним підтвердити свій статус здобувача освіти, отримав і цей лист, але все марно. Прикордонники все одно його не випустили, посилаючись на вище згадану постанову.
«Професор Герман Хальмаєр з академії дуже хотів, щоби я зміг завершити всі необхідні досліди. У березні цього року я мав пройти фінальний з них», – журиться Кирило. Він мав вчитися безкоштовно.
Поки що Кирило має академічну відпустку. Без німецького університету він не зможе закінчити кандидатської дисертації, бо від самого початку вся його робота була побудована на регулярних дослідах у лабораторіях Фрайберзької гірничої академії.
Голова ГО «Студенти без кордонів» Руслан Кушка минулого року вступив до Вищої хімічної школи у Празі на спеціальність «нано- та мікротехнології у хімічній інженерії». 14 липня 2022 року отримав дозвіл від Новоселицького ТЦК на виїзд з країни. Прикордонники його з країни не випустили. Хлопець спробував перетнути ще кілька пунктів пропуску, але марно.
Зрештою його відрахували через неявку на навчання, не дозволивши вчитися онлайн. Цього року Руслан Кушка знову подав документи на вступ і написав ректору листа, у якому просить таки дозволити йому онлайн-навчання – до того часу, поки його не випустять з країни. Чекає на відповідь, але надії мало…
«Главком» поговорив ще з кількома студентами і у всіх приблизно такі ж самі історії: є документи від закордонного вишу, у якому вони навчаються чи тільки вступили, студентський квиток, дозвіл від ТЦК, але їх все одно не випускають.
«Мені дали можливість відтермінувати навчання на рік після серії невдач із виїздом. Певно, що зараз буду знову відтерміновувати. І так аж доки мене там зовсім не забудуть…», – сумно зітхає один із співрозмовників «Главкома».
«Стратегія чиновників – повний ігнор»
Опитані «Главкомом» батьки студентів зі свого боку пробували звертатися у різні інстанції. Спойлер – також не допомогло.
Даниїл Іконніков вступив до вишу у Чехії. Коли його не випустили, мати хлопця Світлана Ткаченко написала листа міністру освіти (тоді це був Сергій Шкарлет) і заступнику міністра Євгену Кудрявцю. Шкарлет, за словами Світлани Ткаченко, нічого їй не відповів, а з Кудрявцем вона трохи полистувалася у соцмережах, після чого він також перестав їй відповідати.
«У мене була надія на нову молоду команду у міністерстві, але тепер бачу, що вони всі пішаки. На Банковій їм сказали не допустити виїзду студентів. Тож заперечити ніхто цьому наказу не може у профільному міністерстві», – обурюється матір студента. Вона зверталася з листами до глави Держприкордонслужби, нового міністра освіти Оксена Лісового, першої леді Олени Зеленської. Все марно. Особисту відповідь жінка отримала лише від чеського міністра Владіміра Балаша. Той висловив співчуття з приводу такої ситуації, але зазначив, що вплинути на неї не може.
«Стратегія наших чиновників – повний ігнор», – резюмує Світлана.
Цікавий кейс Владислава («Главком» поговорив з його матір’ю, вона попросила не вказувати прізвище): минулого року його зарахували до Вроцлавської академії бізнесу у сфері прикладних наук і після того, як студент, із дозволом від ТЦК, не зміг перетнути кордон, виш запропонував вступити у 2023 році або повернути гроші за навчання. У березні цього року Владислав подав заявку на повторний вступ до вишу, але польська сторона відповіла, що прийняти вони його не можуть, адже його все одно не випустять. Гроші також поки не повертали.
«Якщо повернуть гроші, то з відрахуванням 20% від сплаченої суми. Поки ми сподіваємося на диво, наприклад, що кордон відкриється для студентів. У листопаді ми подали позов до суду. Частково наші вимоги задовільнили, скасувавши заборону виїжджати», – розповідає матір Владислава Інна. Проте навіть з рішенням суду хлопець вже не пробує перетнути кордон, бо не вірить, що це вдасться.
Скепсис Владислава небезпідставний. Минулого року юристи, опитані «Главкомом», радили студентам через суд оскаржувати заборону на перетин кордону і намагатися виїхати вже із цим судовим рішенням. Чи вдалося це комусь? Розповімо дві показові історії.
Перша – 19 вересня Львівський окружний адміністративний суд визнав протиправним рішення прикордонників відмовити у перетині кордону на пункті пропуску «Рава-Руська-Хребетне» студенту Одеської юракадемії денної форми навчання (студенти такої форми навчання не підлягають мобілізації). Трохи згодом, за повідомленнями антикризового центру «Антирейд», рішення суду скасувала апеляційна інстанція.
Друга – 20 жовтня минулого року Закарпатський окружний адмінсуд дозволив студенту Дебреценського університету (Угорщина) вирушити на навчання і зобов’язав уповноважену особу з числа працівників підрозділу охорони державного кордону Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби забезпечити перетин студентом кордону. Однак 7 березня 2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд міста Львова відповідною постановою скасував це рішення
Що кажуть в Міносвіти і у парламенті
«Главком» звернувся до Міністерства освіти і науки України та у профільний комітет Ради із питанням: що було зроблено за цей рік, аби відкрити кордон для справжніх студентів. Зважаючи на ризики, документи завжди можна додатково перевірити, зробивши, наприклад, запит у відповідний виш. І випускати принаймні тих, хто розпочав навчання ще до повномасштабного вторгнення і тих, для кого ця вища освіта – перша, адже вони рік-два як закінчили школу. Ці дві категорії студентів найменше схожі на тих, хто хоче вчитися за кордоном у першу чергу для того, щоби уникнути мобілізації.
У Міністерстві освіти і науки, відповідаючи на запит «Главкома», повідомили, що в Україні введено правовий режим воєнного стану, отже, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина. Потім нагадали про зміни, внесені до правил перетинання державного кордону громадянами України, і про те, що відповідно до пункту 26 цих правил «виїзд з України здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, під час дії правового режиму воєнного стану обмежено».
Далі у міністерстві зауважили, що воно «як орган державної влади зобов'язане діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» і що у відомства «відсутні будь-які права, повноваження, функції, завдання надавати (не надавати) погодження або дозволи на виїзд громадян України, зокрема здобувачів освіти, за межі України».
Тобто питання, що було зроблено, аби допомогти студентам іноземних вишів, позбавленим можливості вчитися, залишилося без відповіді.
У парламентському комітеті з питань освіти, науки та інновацій ясності ситуації також не додали. Глава комітету Сергій Бабак у телефонному режимі повідомив, що не хотів би коментувати це питання, а його заступник Сергій Колебошин заявив, що такі питання – це не компетенція його комітету.
Членкиня комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина, яка минулого року виступала за дозвіл студентам виїжджати за кордон, зараз також відмовилася від коментарів на цю тему, запропонувавши натомість перелік… інших тем у сфері освіти, про які готова говорити.
Богдан Боднарук, для «Главкома»