Скандальні «суперканікули». Хто вигнав українських студентів на мороз

Київський національний університет імені Тараса Шевченка відмінив заняття до весни через відсутність коштів для оплати за тепло та електроенергію. Принаймні так пояснюють студенти несподівані канули. Стаціонарні відділення вишу перейшли на дистанційне самостійне навчання до 5 березня. Після того, як інформація про це набула скандального розголосу, вуз виступив із заявою, в якій підтвердив, що студенти й справді два зимових місяці навчатимуться самостійно. Однак сталось це начебто не через брак коштів на опалення, а через… прохання самих студентів. Саме воно було враховано керівництвом вузу ще задовго до зими. «Навесні 2017 року Студентський парламент Університету, звернувся до ректорату з проханням при формуванні графіку навчального процесу на 2017/2018 навчальний рік урахувати можливість відзначення студентами новорічно-різдвяних свят та зменшення перебування в навчальних корпусах в найхолодніший зимовий період», ідеться в офіційній заяві провідного українського вузу, опублікованій на офіційному сайті університету.

Та, як з’ясував «Главком», історія з «зимовими канікулами» у відомому на всю країну університеті не унікальна. Найбільші вузи країни вимушено перейшли цієї зими у режим суворої економії енергоресурсів. Ректорів поставили перед фактом: брак бюджетного фінансування – їхня проблема. Найпростіший спосіб зекономити – припинити опалення величезних приміщень навчальних закладів у холодну пору року. Саме таким шляхом один за одним пішли провідні вузи.

Ще раніше продовжив канікули до 26 лютого також Львівський національний університет імені Івана Франка. Про це «Главкому» повідомили у прес-службі вузу. Проте у цьому виші запевняють, що на відміну від Київського університету ніякого рішення про дистанційне навчання не ухвалювали. «Відпрацьовувати студенти будуть шляхом збільшення кількості пар на день після завершення канікул», - пояснили в університеті. Впродовж одного місяця керівництво університету обговорювало доцільність збільшення канікул, після чого наприкінці грудня ухвалило відповідне рішення.

Така ж ситуація у одеських вишах. Навчання в Національному університеті імені Мечникова, Одеській юридичній академії, Національної академії харчових технологій, Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені Ушинського теж поновляться практично навесні - 26 лютого. В університеті Мечникова також переконують, що такі довготривалі зимові канікули були затверджені ще у травні 2017-го, вони викликані бажанням зекономити на комуналці. Однак це нібито не позначиться на якості навчання. Мовляв, навчальні плани побудовані таким чином, що не вплинуть на кількість лекцій і семінарських занять. Як розповів «Главкому» ректор університету імені Мечникова Ігор Коваль, кількість студентів у вузі з року в рік стає меншою, а це позначається і на фінансуванні. «Коли в аудиторії сидить 150 студентів – її потрібно опалювати, коли сидить 20 – її так само слід опалювати. А фінансування іде з розрахунку на кількість студентів», - бідкається ректор. 

Економлять усі по-різному

Деякі вузи обмежили канікули місяцем, оскільки не працювати ще й у лютому не бачать можливості. Така ситуація у Національному університеті біоресурсів і природокористування України (колишня Сільгоспакадемія, Національний аграрний уніеврситет). Ректор вузу Станіслав Ніколаєнко на відміну від колег з інших університетів  визнає, що такий режим роботи – крок вимушений. Та керівник вишу не вбачає у таких заходах значної ефективності.  «Більшість моїх студентів, викладачів, інших співробітників – іногородні, вони навчаються і працюють, живуть у гуртожитках, користуються всіма послугами, які є у гуртожитку. Я не можу закрити гуртожиток і виселити сиріт, співробітників вузу, аспірантів. Чи там проживатиме 1000 людей, чи залишатимуться 100 – все одно його потрібно опалювати. Окрім того у нас багато лабораторних робіт, які вдома не виконаєш», - пояснює ректор Ніколаєнко у розмові з «Главкомом». «Якби можна було б закрити гуртожиток на цей період, я б також подумав про те, аби навчання продовжити влітку на пару тижнів, а взимку скоротити його», - зізнається ректор. З метою економії керівництво радить в викладачам по можливості більше працювати у бібліотеках, на виробництві і вдома, тобто менше користувалися електропристроями безпосередньо в університеті. Як повідомили «Главкому» студенти цього університету, в аудиторіях цієї зими дуже холодно, на парах доводиться сидіти у верхньому одязі.

А от Херсонський державний університет вирішив не економити за допомогою «канікулів, які ініціювали самі студенти». Про це «Главкому» повідомив член Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Олександр Співаковський (депутат є професором кафедри інформатики цього вузу). «Ми у 2003-му році зробили в херсонському університеті власну систему опалення. З того часу платимо учетверо менше, ніж раніше», - розповів «Главкому» депутат. «Свого часу я стажувався у США. І знаю випадок, коли студенти подавали позов до суду на адміністрацію одного з університетів за те, що університет на один-два дні давав більше вихідних, ніж потрібно», - згадав Співаковський. Цей факт вельми показовий у контексті того, що ректорат Університету Шевченка, оголошуючи вимушені канікули, прикрився «побажанням» своїх студентів. До речі, двомісячні канікули не надто порадували останніх. Через канікули «втрачається вся суть університету: немає комунікації з викладачами, одногрупниками… Викладачі до цього не пристосовані», - пишуть студенти, листування яких опублікував на своїй сторінці у Facebook відомий експерт з енергетики Андрій Герус.

У розмові з «Главкомом» студенти старших курсів кажуть, що подібні довготривалі канікули у них не вперше, а нинішній резонанс виник лише через те, що цю тему помітили медіа.

Влада не бачить порушень

Влада ж у ситуації з «суперканікулами» у провідних вузах країни зайняла позицію «моя хата скраю». З одного боку, високопосадовці вказують на необхідність економії енергії шляхом модернізації опалювальної системи, з іншого боку, чиновники наввипередки повторюють – вузи самостійно мають право планувати свій навчальний процес так як вважають за потрібне і це не проблема уряду, а самих вузів. Більше того, ні про який дефіцит фінансів, який змусив вузи по суті зачинитися на зиму, не йдеться. За словами Співаковського, влада знала про проблеми університетів, тому ще минулого року Верховна Рада виділила додаткові вузам 650 мільйонів гривень на вирішення комунальних проблем. «Ми повністю минулого року задовольнили заявки університетів на ці додаткові кошти», - каже депутат. Та у вузах цих грошей все одно замало. За словами Ігоря Коваля, існує проблема між міністерством освіти і Верховною Радою щодо фінансування вузів. «Верховна Рада на ці питання реагує не дуже динамічно. Поки процедура (виділення коштів) іде, гроші може і дійдуть в кінцевому рахунку, але виходить як було при Радянському Союзі, коли гроші приходили у грудні, а за 10 днів їх потрібно було використати», - розповів «Главкому» Коваль. 

Міністр Лілія Гриневич, коментуючи несподівані канікули, у вузах лише заявила, що це право університетів самим обирати, як розподілити час на навчання. Головне, аби не було порушено норму про 35 академічних тижнів. «Кожен університет в межах свого бюджету сам визначає, яким чином йому організувати навчальний процес», - каже міністр.

За словами Олександра Співаковського, 17 січня перед засіданням Комітету народні обранці зустрілися із першим заступником міністра освіти і науки Володимиром Ковтунцем. Чиновник запевнив, що міністерство взяло на контроль цю ситуацію, підрахує кількість вузів, які пішли на довготривалі канікули і встановить, чи є у їхніх діях ознаки порушень. Між тим, ректор університету імені Мечникова Ігор Коваль повідомив, що університет уже отримав листа від міністерства із запитанням про те, яким чином вуз спланував роботу на період зимових канікул.

Михайло Глуховський, «Главком»