Шкільний розклад збурив мережу: учитель праці розклав по поличках, чим важливий його предмет

У соцмережі спалахнув скандал через порівняння гуманітарних предметів та уроків праці. Приводом став допис адвоката Василя Масюка, якого обурила диспропорція у навчальному плані. Якщо у 10-му класі на німецьку мову, інформатику та зарубіжну літературу виділено лише по одній годині на тиждень, на англійську – дві, то на трудове навчання виділили аж два уроки. Масюка обурило, що цінність ручної праці в суспільстві оцінюється вдвічі вище за комп'ютерну грамотність чи європейські мови. На резонансну публікацію у коментарі «Главкому» відреагував учитель технологій ліцею імені Блаженнішого Любомира Гузара, що у селі Зимна Вода на Львівщині Роман Тузяк.

Роман Тузяк закликав не оцінювати предмет за застарілими радянськими стереотипами. За словами Тузяка, сучасні «Технології» давно вийшли за рамки виготовлення простих поробок. Сьогодні старшокласники розробляють власні проєкти, освоюють 3D-моделювання, вчаться командній роботі, знайомляться зі штучним інтелектом і віртуальною реальністю. Учитель наголосив, що в 10-му класі цей предмет виконує першочергову роль профорієнтації та готує підлітків до вимог сучасного ринку праці.

За словами вчителя, нині класичного трудового навчання у школах уже немає – натомість викладають предмет «Технології», який має ширше й більш структуроване наповнення. Учні не лише виготовляють певні вироби, а й вчаться створювати та планувати власні проєкти, реалізовувати їх і працювати в команді. Наприклад, для виготовлення певної речі вони можуть об’єднуватися з однокласниками.

«Сам предмет покращує міжпредметні зв’язки, оскільки це практичний предмет, і тут треба застосовувати і фізику, і математику, і хімію. Учні освоюють різне 3D-моделювання – залежно від школи, адже кожна має свою специфіку. Одна школа, наприклад, спеціалізується на різьбі з дерева, а інша паяє дрони», – зазначає Роман Тузяк.

Водночас наповнення предмета залежить не лише від специфіки конкретної школи, а й від віку учнів. У старших класах «Технології» можуть бути пов’язані не лише з практичною роботою, а й із вивченням сучасних розробок та професійною орієнтацією. Вчитель розповів, що на уроках для 10–11 класів знайомить учнів із новими напрямами.

«Я викладаю технології у 10 –11 класах і намагаюся давати дітям більше пояснень про сучасні технології: штучний інтелект, зелені технології, віртуальну реальність. Я хочу, щоб діти розуміли, які професії будуть перспективними, а які – менш перспективними, бо їх, наприклад, може замінити штучний інтелект. Тобто ми реально готуємо їх до вибору професії», – додає Роман Тузяк.

Водночас єдиного підходу до наповнення уроків немає: кожен учитель може адаптувати програму відповідно до інтересів своїх учнів та можливостей школи. Педагоги мають академічну свободу й можуть самостійно розробляти та реалізовувати власні програми, однак вони мають відповідати критеріям Міністерства освіти.

«Наприклад, минулого року я провів серед старшокласників опитування, який із модулів технологій їх найбільше цікавить. Вони обрали автомобільну справу, красу і здоров’я, фототехнології, відеотехнології та основи підприємницької діяльності. На основі цього я сформував програму й дав їм модулі з автосправи та краси і здоров’я. Це їм дуже сподобалося», – ділиться досвідом Тузяк.

За словами педагога, YouTube, ChatGPT та інші цифрові інструменти не роблять шкільні знання непотрібними. Навпаки, дітей потрібно навчати правильно ними користуватися, адже вони вже стали доступною частиною повсякденного життя. На його думку, освіта має трансформуватися відповідно до цих змін, так само як свого часу пошук інформації перемістився з бібліотек в інтернет.

Водночас, на думку Тузяка, сприйняття «Технологій» часто ґрунтується на стереотипах, сформованих ще з часів, коли люди самі навчалися у школі. Він наголошує, що шкільна програма змінюється та адаптується до сучасних умов.

Серед переваг предмета педагог виокремлює і практичні навички, які діти можуть застосовувати у повсякденному житті. Зокрема, вони вчаться безпечно користуватися електроенергією та побутовими приладами. Робота над проєктами також сприяє розвитку критичного мислення, оскільки учні мають їх планувати, прораховувати та розраховувати.

«Я не кажу, що це предмет важливіший за якісь інші дисципліни, але це предмет, який дозволяє дітям реально йти в ногу з часом. Особливо хочу додати, що дитина психологічно розвантажується через ручну та творчу працю. Якщо людина робить щось вручну, вона вже не сидить у телефоні. У неї формується почуття стилю, смак, культура праці», – наголошує Тузяк.

Окрему увагу, за словами Романа Тузяка, на уроках приділяють українському декоративно-ужитковому мистецтву, через яке діти знайомляться з національною культурою. Водночас школярі вчаться повторно використовувати матеріали, розраховувати собівартість виробів і презентувати їх, розвиваючи екологічну та підприємницьку свідомість. За словами вчителя, така практична робота допомагає також виявляти таланти учнів.

Раніше «Главком» розповідав про вчителя фізики В’ячеслава Стецька, який став популярним у соцмережах завдяки відео з дослідами та експериментами на уроках.