Шокуюче дослідження про успіхи українських школярів. Освітяни пояснили, який момент варто врахувати

Оприлюднення результатів Міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, у межах якого оцінюють уміння 15-річних підлітків з математики, читання і природничих наук у 80 країнах, сколихнуло обговорення в соцмережах. Уміння українських школярів оцінювали вдруге після 2018-го року, в умовах повномасштабної війни. Найбільш обговорюваним викликом стало погіршення рівня читацької грамотності українських підлітків.

«Україна – єдина країна, яка провела дослідження в умовах війни. Це велике й надважливе досягнення. Заклади освіти проводили тестування попри масовані обстріли й затяжні повітряні тривоги в жовтні 2022 року. Завдяки участі в дослідженні в нас є можливість відстежувати тенденції в знаннях і навичках учнів як на рівні країни, так і на рівні окремих груп учнівства», – прокоментував міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

За словами директорки Українського центру оцінювання якості освіти і національної координаторки PISA в Україні Тетяни Вакуленко, те, що дослідження в Україні було проведено, є прикладом неймовірної згуртованості, незламності та сили наших освітян та учнівства.

«Обставини, які визначали останні роки життя українців, зумовили зниження результатів PISA з усіх галузей, а найбільше – із читання. Та спільна віра в майбутнє і наша сила перетворюють цю інформацію на підстави для планування подальших дій, а не на вирок», – зазначила Вакуленко.

Учні в Україні на 2,5 року відстають у читанні від однолітків за кордоном, через це знизилися їхні знання з математики та природничих наук. 

«Діти в Україні проходили тест у жовтні 2022 року під час найбільших ракетних обстрілів. Писали тести після кількох годин сидіння в укриттях. Звісно, це стрес, важко сфокусуватися і втримати інтерес. Це впливає на концентрацію при читанні, на проведення розрахунків», – пояснила вона.

Освітянка Наталія Каташинська поділилася спогадами про тестування в одній з київських шкіл у жовтні минулого року. «Школа вирішила все ж провести дослідження, попри загалом дистанційний формат роботи, одразу в укритті з ноутбуками й у дві сесії замість однієї через обмежену кількість ґаджетів. Тож під землею ми разом з підлітками та вчителями провели весь день з 9 ранку до 17 вечора», – пригадала жінка.

На початку дня лунала тривога, а учні вирішували завдання з математики й читали тексти. За словами Каташинської, те, що це дослідження відбулося торік могло би бути дивом, та насправді, заслуга величезної кількості людей та стійкості наших підлітків. Також слід зважати на рівень стресу та як функціонує мозок під час тривог, обстрілів, відключень електрики та перебуванні в укриттях, і в якій напрузі перебувають українці.

«Це воістину унікальне й дуже важливе дослідження. Я не перераховуватиму вчергове цифри та «знахідки» звіту, однак заохочую його почитати чи бодай погортати тих, хто ще це не зробив, а бодай навіть людей не з освіти. Адже це те, друзі, що вплине на нас із вами й наше майбутнє вже досить скоро», – резюмувала Каташинська.

«Хоч наші підлітки проходили тестування PISA не в найкращих стані та умовах, отримані результати знову-таки акцентують на тому, що держава й учитель найбільше уваги мають приділити саме компетентнісному навчанню», – написав керівник Державної служби якості освіти України Руслан Гурак.

Понад 40% школярів в Україні не мають базового рівня математичної й читацької грамотності.

Заступник міністра освіти і науки України Дмитро Завгородний зазначив, що отримані дані мають бути джерелом об'єктивної дискусії. «Це прекрасно, мати реальну картину стану справ. Одну, хоча б більш-менш обʼєктивну, референтну картину для всіх. Тоді всі можуть однаково побачити проблеми. Тоді і стратегія розвитку може бути спільною», – зауважив він.

Про суть читацької майстерності, про яку йдеться в дослідженні, також написала ексміністерка освіти і науки України та співзасновниця фонду savED Ганна Новосад.

«Загалом наша різниця в читанні у порівнянні із середнім значенням успішності по країнах ОЕСР – 2,5 роки. В Україні лише 59% учнів досягли базового рівня із читання. Це означає, що нашим учням вкрай складно, наприклад:

• зрозуміти досить довгі за обсягом цілісні або множинні тексти;
• інтерпретувати значення мовленнєвих нюансів;
• порівнювати різні погляди на проблему й робити висновки на основі кількох джерел;
• оцінювати зв’язок між конкретними твердженнями та загальною позицією чи висновком певної особи щодо
• конкретної теми;
• міркувати над стратегіями, якими користуються автори, щоб передати свої погляди;
• порівнювати та зіставляти твердження, явно репрезентовані в кількох текстах, й оцінювати надійність джерела на
• основі чітких критеріїв.

Привіт, наша здатність до протистояння ІПСО», – зауважила Новосад.

Педагог, цьогорічний фіналіст світової премії «Global Teacher Prize» Артур Пройдаков написав, що результати даного дослідження дають можливість проаналізувати ситуацію та спробувати змінити її, переглянути підходи. За його словами, потрібно обговорювати зміну підходів до викладання літератури.

«Читати менше текстів, але якісніше. Знайомитися із медіатекстами (соцмережі, стрічка новин, колонки). Використовувати не хронологічний підхід у вивченні літератури, а тематичний, – рекомендує педагог і закликає до обговорення. – Мені здається, уроки літератури можуть стати важливою складовою оновлення концепції читання».

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь повідомив, що готує рекомендації органам державної влади для підвищення успішності українських учнів. «Різниця в результатах із читання українських 15-річних учнів та їх однолітків в країнах ОЕСР становить критичні 48 балів. Такий результат свідчить про те, що державі необхідно посилити увагу до питань гуманітарної безпеки України. Наголошую на цьому якраз під час Національного тижня читання, адже мова – про стале майбутнє держави», – зазначив він.

Також цінними спостереженнями поділилася медіатренерка та журналістка Ніна Кур'ята. Вона акцентує на тому, що хоч дослідження PISA перевіряє, як 15-річні учні вміють застосовувати на практиці отримані у школах знання, «наші  освітні програми побудовані так далеко від практики, що застосувати на практиці шкільні знання зможуть одиниці».

Зауважимо, кожні три роки тест PISA (Programme for International Student Assessment – Програма міжнародного оцінювання учнів), започаткований понад два десятиліття тому, проводять у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку. У 2022-му в ньому взяли участь понад 80 країн світу. Лідерами PISA-2022 традиційно стали країни Азії, зокрема: Сінгапур, Китай, Корея, Японія, Гонконг. Їм у спину дихає Естонія, досягнення якої привертають до себе увагу так само як свого часу успіхи Фінляндії.

Загалом PISA дозволяє оцінити результати різних освітніх систем і програм, порівняти їх, звісно, з поправкою на культурні, соціальні особливості, тобто в ширшому контексті кожної країни, і виявити фактори, що впливають на успішність навчання. Тож не дивно, що результати тестування учнів у той чи інший час змусили деякі країни змінити підходи до освіти. Українські учні вперше взяли участь у дослідження 2018-го.

Тест охоплює три основні предметні галузі: читання, математику й природничо-наукові дисципліни. Під час кожного дослідження обирають ту, яка опиниться в центрі уваги. Якщо, приміром, у 2018 році фокус був на читанні, то у 2022-му – на математиці. В останньому дослідженні додатково проводили тестування з креативного мислення. Його результати оприлюднять наступного року.

Нагадаємо, до проведення дослідження долучилися 3876 учнів зі 164 навчальних закладів у 18 регіонах України. Кожна освітня галузь оцінювалася по шкалі з тестовими балами, розділеній на шість рівнів.

У дослідженні результати країн, які мають приблизно однакові умови проживання, порівнюють між собою. Виявилося, що Україну випереджають Словацька Республіка, Польща, Естонія та країни ОЕСР (сюди входять майже всі країни Європи та США) – як відрізняється освіта в Україні та Європі: приголомшливі результати дослідження.

Дослідження виявило, що учні ліцеїв, гімназій та спеціалізованих шкіл мають значно вищу успішність (на три роки) у порівнянні з учнями загальноосвітніх шкіл, навчально-виховних комплексів, технікумів, коледжів і професійно-технічних закладів.