Як відрізняється освіта в Україні та Європі: приголомшливі результати дослідження

У 1997 році Організація економічного співробітництва та розвитку започаткувала Міжнародне дослідження якості освіти (PISA), яке оцінює успішність 15-річних підлітків з читання, математики та природничо-наукових дисциплін. Україна вперше приймала участь у 2018 році, а другий раз – у 2022 році через пандемію та війну. У вівторок, 5 грудня, Міністерство освіти і науки України спільно з Українським центром оцінювання якості освіти (УЦОЯО) презентували результати міжнародного дослідження PISA-2022 і інакше як приголомшливими їх назвати не можна.

До проведення дослідження долучилися 3876 учнів зі 164 навчальних закладів у 18 регіонах України. Кожна освітня галузь оцінювалася по шкалі з тестовими балами, розділеній на шість рівнів:

• 1, низький (математика – 233-419 балів; читання – 189-406 балів; природничо-наукові дисципліни – 261-409 балів);
• 2, базовий (математика – 420-481 бал; читання – 407-479 балів; природничо-наукові дисципліни – 410-483 бали);
• 3 і 4, середній (математика – 482-544-606 балів; читання – 480-553-625 балів; природничо-наукові дисципліни – 484-559-632 бали);
• 5 і 6, високий (математика – 607-669 і більше балів; читання – 626-698 і більше балів; природничо-наукові дисципліни – 633-708 і більше балів).

Українські підлітки мають таких середній показник успішності: математика – 441 бал, читання – 428 балів та 450 балів із природничо-наукових дисциплін. У порівнянні з попереднім дослідженням показники знизилися на:

• математика – 12 балів;
• читання – 37 балів;
• природничо-наукові дисципліни – 19 балів.

Кожні 20 балів еквівалентні одному року навчання – таким чином, українські підлітки за чотири роки відстали у навчанні майже на два роки. Якщо порівнювати показники українців та учнів у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку, то у наших підлітків успішність нижча на 31 бал із математики, 48 балів з читання та 35 балів із природничо-наукових дисциплін.

У дослідженні результати країн, які мають приблизно однакові умови проживання, порівнюють між собою. Виявилося, що Україну випереджають Словацька Республіка, Польща, Естонія та країни ОЕСР (сюди входять майже всі країни Європи та США).

"З математики та природничо-наукових дисциплін ця різниця близька до еквівалента півтора року навчання, а із читання українські школярі відстають від своїх однолітків з країн ОЕСР майже на два з половиною роки навчання", - дійшли висновку дослідники. Натомість рівень знань українських підлітків вищий за ті самі показники в Грузії, Молдові та Болгарії.

Показники з дисциплін відрізняються, залежно від статі, соціально-економічного статусу, місця проживання та закладів освіти. Наприклад, хлопці на 10 балів попереду з математики, однак на 23 бали відстають від дівчат з читання. Дослідження минулого року демонструє, що розрив у читацькій грамотності між хлопцями та дівчатами скоротився, але сталося це через погіршення успішності учениць. За чотири роки вона знизилася на 44 бали (у хлопців показник зменшився на 34 бали). У математиці освітні втрати за чотири роки складають 11 балів для хлопців та 14 – для дівчат.

Що стосується соціально-економічного статусу, то учні, у яких він найнижчий, у 2,8 рази частіше демонструють низький рівень успішності з математики. Крім того, існує розрив в успішності серед учнів у великих містах та інших типах населених пунктів – останні відстають від однолітків:

• математика – 92 бали (понад 2,5 роки навчання);
• читання – 98 балів (майже три роки);
• природничо-наукові дисципліни – 87 балів (2,5 роки).

Учні ліцеїв, гімназій та спеціалізованих шкіл мають значно вищу успішність (на три роки) у порівнянні з учнями загальноосвітніх шкіл, навчально-виховних комплексів, технікумів, коледжів і професійно-технічних закладів.

Дослідження торкнулося й рівня задоволеності власним життям, але оцінка базувалася на словах учнів. Згідно з результатами:

• 38% українських підлітків дуже задоволені життям;
• 32% – задоволені;
• 18% – більшою чи меншою мірою задоволені;
• 13% учнів відповіли, що вони зовсім незадоволені.

У порівнянні з 2018 роком задоволених або дуже задоволених життям українських учнів стало на 12% менше (70% проти 82%). В той самий час майже вдвічі збільшилася частка учнів, які дуже незадоволені своїм життям (із 7,3% до 13%), причому більшість з них – дівчата.

За чотири роки зменшилася кількість учнів повідомляли, що зазнавали булінгу у школі (показник знизився на 7,6%). Імовірно, причиною стало дистанційне навчання та закриття шкіл через пандемію, а потім і повномасштабну війну.

Майже половина українських підлітків планує здобувати ступінь магістра або кандидата наук – серед них більшість дітей з вищим соціально-економічним статусом. 34% учнів заявили, що їх задовольнить здобуття середньої, професійно-технічної освіти або ступеня молодшого бакалавра.

До слова, освітній омбудсмен Сергій Горбачов закликав директорів українських шкіл не ставити непотрібних вимог дітям, які через війну перебувають за кордоном, але продовжують здобувати освіту у навчальних закладах нашої країни.