Батьки Незалежності. «Главком» дізнався, скільки нардепів I скликання отримають почесний статус
Разом із почесним статусом колишні парламентарі матимуть право на низку державних привілеїв, однак отримати його зможуть далеко не всі депутати першого скликання
Напередодні 35-ї річниці Незалежності України народним депутатам Верховної Ради I скликання почнуть надавати новий почесний статус – «Засновник сучасної держави Україна». За підрахунками Асоціації народних депутатів України, на нього можуть розраховувати близько 150-160 колишніх парламентарів, ще приблизно 240 обранців планують представити до нагородження посмертно. Про це йдеться у матеріалі «Главкома».
У неділю, 23 серпня, має відбутися урочисте засідання Верховної Ради, на яке запрошені народні депутати I скликання, що працювали у парламенті в 1990-1994 роках. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук вручить обраним політикам посвідчення та нагрудні знаки «Засновника сучасної держави Україна». Точну кількість тих, хто отримає статус під час церемонії, наразі не розголошують.
Водночас в Українському інституті національної пам'яті називають дещо іншу цифру. Виконувач обов'язків голови установи Юлія Гнатюк у відповіді на запит «Главкома» повідомила, що статус Засновника сучасної держави Україна можуть набути 170 колишніх народних депутатів.
Новий статус передбачений Законом «Про статус Засновника сучасної держави Україна – народного депутата». Його можуть отримати депутати Верховної Ради Української РСР, які 16 липня 1990 року проголосували за Декларацію про державний суверенітет України та/або 24 серпня 1991 року підтримали Акт проголошення незалежності чи постанову про проголошення незалежності України.
Водночас самого факту участі в історичних голосуваннях недостатньо. Закон передбачає обмеження для колишніх депутатів, які вчиняли дії, спрямовані проти незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України або створювали загрозу національній безпеці.
За словами віцепрезидента Асоціації народних депутатів України Володимира Крижанівського, існує окрема група приблизно з 20-30 колишніх парламентарів, які не повинні отримати новий статус. Частина з них нині перебуває в Росії або на окупованих територіях та не сприймає незалежну Україну.
До перевірки кандидатів може долучатися Служба безпеки України. Зокрема, правоохоронці можуть перевіряти інформацію про судимості за злочини проти основ національної безпеки, миру та міжнародного правопорядку, а також за тероризм і фінансування терористичної діяльності.
Закон про новий статус має довгу історію. Вперше відповідний законопроєкт голова Верховної Ради Руслан Стефанчук подав ще наприкінці 2021 року. Після початку повномасштабного російського вторгнення його розгляд фактично зупинився. До документа парламент повернувся у 2025 році, а 3 грудня Верховна Рада підтримала закон 273 голосами.
Президент Володимир Зеленський підписав закон 9 березня 2026 року. Перед цим документ близько трьох місяців залишався без підпису. За словами президента Асоціації народних депутатів України Сергія Тарути, однією з причин стала норма про право власників нового статусу отримувати дипломатичні паспорти для офіційних закордонних поїздок.
Окрім почесного статусу, закон передбачає і матеріальну складову. Засновник сучасної держави Україна за власним вибором замість пенсії зможе отримувати щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80% зарплати чинного народного депутата – члена парламентського комітету.
За нинішнього рівня депутатської зарплати йдеться про 53 248 грн на місяць. Однак механізм фінансування таких виплат досі остаточно не врегульований: після відставки попереднього Кабміну урядовий законопроєкт, який мав визначити порядок відповідних виплат, був знятий з розгляду.
Нагадаємо, через Верховну Раду I скликання загалом пройшло 476 народних депутатів. Саме цей склад парламенту ухвалив Декларацію про державний суверенітет України, а 24 серпня 1991 року проголосив незалежність України.