«Це драконівські закони». Адвокат про те, як захистити свої права під час карантину

Після ухвалення урядом обмежень в умовах карантину посилення цих обмежень соцмережами прокотилася хвиля питань. Заборони відчутно змінюють звичний режим життя, а покарання гривнею за порушення правил додають окремим громадянам підстав для обурень. Штрафи ж за недотримання обмежень для пересічної людини величезні: від 17 тис. до 34 тис. грн. Тому у людей, які втратили роботу або яким урізали зарплату через карантин, є підстави добре подумати перед тим, як щось порушити.

Випадки накладання судом штрафів на порушників вже чимало. Так, Шевченківський районний суд Києва визнав винною непрацюючу жінку, яка здійснювала продаж продуктів харчування з рук. Під час розгляду справи жінка визнала: знала про заборону здійснювати торгівельну діяльність з продажу товарів, продуктів харчування з рук під час впровадження в Україні карантину у зв`язку з коронавірусом. Однак 19 березня на столичній вул. Берлінського, 23/8-А попри карантин реалізовувала продукти, оскільки вони могли зіпсуватися. Суд, проаналізувавши сімейний та майновий стан правопорушниці, дійшов висновків: її треба покарати мінімальним штрафом 17 тис. грн.

Про те, як потрібно поводитися, коли до вас підходить поліцейський із зауваженнями чи вимогами, про способи уникнення сплати несправедливих штрафів, а також про законодавчі колізії, які містяться у «карантинних» постановах Кабміну в інтерв’ю «Главкому» розповів адвокат, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Лещенко, Дорошенко і партнери», кандидат юридичних наук Олександр Лещенко.

Яким має бути процес притягнення порушників карантину до адміністративної відповідальності?

Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, початкова стадія притягнення особи до адмінвідповідальності – це складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення, тобто поліцейський виявляє осіб, які порушують громадський порядок, підходить до них, з’ясовує їх особи та оформлює у відповідності до законодавства вказаний протокол. Після складання протоколу матеріали справи про адміністративне правопорушення передають до суду, який вже розглядає справу та виносить постанову.

Як поводитися людям, щодо яких складають протокол?

Як і у випадку зупинки на дорозі, особа щодо якої складають протокол про адміністративне правопорушення за порушення правил карантину (стаття 44 п.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення), має право запитати у поліцейського (якщо той сам не надав відповідної інформації) його прізвище, ім’я, по батькові, посаду, пред’явити на вимогу службове посвідчення, номер жетону, якщо це патрульна поліція – назвати номер патруля. Усе це громадянин має право фіксувати на камеру. Поліцейський зобов’язаний чітко назвати підставу для притягнення до адміністративної відповідальності, норму закону на підставі якої поліцейський притягує до адміністративної відповідальності, докази, якими підтверджується вчинене правопорушення, роз’яснити про право особи на правову допомогу. Поліцейський зобов’язаний роз’яснити права особи, яка притягується до відповідальності, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення), повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, передбачені законом, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У протоколі забороняється робити виправлення і закреслення. Протокол складається у двох екземплярах. До протоколу також можуть приєднуватись окремо докази, які приєднується до матеріалів справи. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності може робити зауваження до протоколу як у самому протоколі, так і на окремому аркуші (втім важливо зазначити у протоколі про те, що зауваження до протоколу приєднуються на окремому аркуші).

Протокол повинен містити наступну інформацію: відомості про посадову особу, яка його складає; дата, час і місце складання; прізвище, ім’я, по батькові особи, яка притягається до відповідальності; описання суті адміністративного правопорушення. Під час або після складання протоколу особа має право вносити свої зауваження, зазначати, якщо з чимось не згодна. Якщо наявні протиправні дії з боку правоохоронців, особа має вказати це.

Радимо фіксувати на телефон усе, що відбувається. Якщо є свідки – обов’язково записати у протокол їхні ідентифікаційні дані та контакти, тоді їх можна буде викликати на судове засідання та допитати.

Якщо поліцейський підходить на вулиці із якоюсь вимогою, що має робити людина, яка не погоджується із цією вимогою?

Розумієте, якщо вимога поліцейського законна, її треба виконати. Для прикладу, якщо ви йдете по вулиці у компанії кількох людей і правоохоронець просить вас не ходити великою компанією і просто зараз розійтися – це законно. Закон зобов’язує громадян виконувати законні вимоги. Можна вважати, що таке прохання – це попередження, як правило, у такому випадку протокол не складається. Щоб орієнтуватися, самі громадяни повинні вивчити правила карантину.

По Києву ходять також муніципальні охоронці. Кореспондент «Главкома» був свідком, як вони робили зауваження чоловікам, які займалися на спортивному майданчику (це заборонено). Вони мають повноваження складати протоколи у цій конкретній ситуації?

Ні, вони нічого не можуть. Хіба що зробити зауваження тим, хто підтягується на турніку. Можуть ще викликати патрульну поліцію, щоб зафіксувати це правопорушення.

Згідно з обмеженнями, запровадженими урядом, у громадських місцях потрібно носити маски. А громадські місця – це які?

Достеменно ніхто не знає, що таке «громадське місце». Конкретного переліку громадських місць законом не прописано. Зазвичай під громадським розуміють місце, де відбувається скупчення людей – частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату (вулиця, проспект, парк, стадіон, перехід, під’їзд тощо). Проте на практиці виникає доволі величезна кількість спірних ситуацій, якими можна скористатись під час здійснення захисту у справі про адміністративне правопорушення.  

Взагалі-то, усі ці протиепідемічні заходи спрямовані більшою мірою на особисту, а не на юридичну відповідальність. Безумовно, – це драконівські закони. От дивіться: наприклад, частина 1 статті 325 Кримінального кодексу має аналогічну санкцію, як і статті 44³ Кодексу про адміністративні правопорушення. Частина 1 статті 212 Кримінального кодексу (ухилення від сплати податків) передбачає покарання у вигляді штрафу від 3 тис. до 5 тис. неоподаткованих мінімумів. Тобто це мінімум 51 тис. грн, у той же час третину від цієї суми – 17 тис. грн – можна заплатити за прогулянку на вулиці без маски. То ж питання до законодавця чому санкції за адміністративні правопорушення майже тотожні для кримінальних правопорушень.

Наразі є чимало невизначеності у цих обмеженнях. Наприклад, пункт щодо заборони проведення заходів, у яких беруть участь понад 10 осіб. Фактично закон не визначає, що це можуть бути за заходи. Прогулянка трьох людей – це захід чи ні? Не є адмінправопорушенням похід до продуктового магазину. У такому випадку хтось із цієї гіпотетичної компанії з трьох осіб може сказати: «Ні-ні, ми йдемо не втрьох, а ми йдемо окремо, до магазину».

Штраф від 17 тис. до 34 тис. грн. – це дуже значна санкція, ЄСПЛ зазвичай вважає адмінправопорушення, за який передбачений настільки високий штраф, кримінальним. До цього ставляться дуже серйозно.

У судах вже понад сотня таких протоколів. Чи не нема загрози судового колапсу?

Ситуація дуже цікава. Усі суди дотримуються рішення Ради суддів України, тому головами судів прийняті накази про обмеження відвідування суду і судових засідань.

Водночас, Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає обов’язкову участь особи під час вирішення справи про притягнення її до адмінвідповідальності. Водночас постанова Кабміну щодо карантинних заходів є поважною причиною для неприбуття у судове засідання. Тобто люди, які більш-менш орієнтуються у чинному законодавстві, після виклику їх до суду пишуть клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із запровадженням карантину. Оскільки карантин вводиться не на один день, строки притягнення до адмінвідповідальності – це три місяці - можуть просто сплити! Зауважу: епідемія, пандемія вважаються обставинами непереборної сили, відповідно, якщо є заява про відсутність із цих причин від людини, яку хочуть притягнути до відповідальності, суд не може розглядати справу. Якщо ж навіть і розгляне, апеляція таку постанову скасує – через її незаконність.

Що відбувається через три місяці – коли строки спливають?

У такому разі суддя зобов’язаний закрити справу про адміністративне правопорушення – у зв’язку із закінченням строків притягнення до відповідальності. Відповідно, штрафи не накладаються.

Якщо особа, яку притягають до відповідальності, все-таки прийшла на засідання суду, скільки може тривати розгляд до моменту винесення рішення про накладення штрафу?

Близько 15 хвилин. Суд або визнає особу винною та накладає штраф, або закриває справу через визнання людиною невинуватою чи з інших причин.

Якщо суд накладає штраф, а у людини просто немає 17 тис. грн, щоб його сплатити, що відбувається далі?

Така постанова суду є виконавчим документом. Далі вона спрямовується за місцем постійного проживання (реєстрації) особи до державної виконавчої служби. Після цього державний виконавець відкриває відповідне виконавче провадження. У випадку невиконання, у першу чергу, накладається арешт на усе майно боржника: рухоме і нерухоме, блокуються будь-які банківські рахунки – картки, депозити. У подальшому з особи стягуються ці кошти з рахунків. Якщо він не має таких рахунків, то описується його рухоме і нерухоме майно – автомобіль (тощо), і на публічних торгах таке майно реалізується. За рахунок реалізації описаного майна і погашається цей борг. Додатково особа має сплатити ще 10% від суми стягнення державному виконавцю.

Як ви розцінюєте ситуацію із поведінкою українців, які повернулися із В’єтнаму та Балі і влаштували непокору у «Борисполі»?

Цим людям може загрожувати не лише адміністративна, але і кримінальна відповідальність за статтею 325 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність якщо «такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань». Йдеться про осіб, що тікали та були обізнані у тому, що вона заражена коронавірусом.

Що стосується адмінвідповідальності, до цих людей також є питання: поведінка цих осіб містить ознаки порушення правил, запроваджених Кабміном. Що далі – вирішуватиме суд.

Наталія Сокирчук, «Главком»