Діти ковтають пігулки і кидаються з вікон: як запобігти трагедії? П’ять порад від психологів

Україною шириться хвиля дитячих суїцидів. 16 лютого у Боярці (Київська область) в академічному ліцеї «Гармонія» дві учениці сьомого класу випили по 40 таблеток дротаверину (діюча речовина всім відомої «Но-шпи»), внаслідок чого одна з дівчат померла, друга в лікарні у важкому стані. Діти, які навчаються у цьому ліцеї, кажуть, що обидві дівчинки непогано вчилися, були товариські і відкриті. Є непідтверджена інформація, що в однієї з них були проблеми в родині.

Голова департаменту захисту прав дітей та протидії насильству Офісу генпрокурора Юлія Усенко на своїй сторінці у Facebook запевнила, що школярки не були схильні до самогубства, а їхні сім'ї «не перебувають на обліку як такі, що потрапили у складні життєві обставини». Чиновниця також спростовує чутки про проблеми з батьками в однієї з дівчат. «Близько місяця школярка, яка вижила, побачила у соціальній мережі TikTik відеозапис, де на чорному екрані була пропозиція: «Випий 40 таблеток «Но-шпи» і побачиш, що буде», — сказано у повідомленні Усенко.

Не встигла країна оговтатися від цієї новини, як наступного дня в Умані (Черкаська область) шпиталізували двох восьмикласниць, які також наковтались пігулок. Дівчата випили по 10 таблеток. На щастя, вони живі, наразі перебувають під наглядом медиків.

Завідувач відділення інтенсивної терапії гострих інтоксикацій клініки «Охматдит» Олександр Урін констатує зростання кількості спроб самогубств серед дітей за перші тижні 2021 року. «За перші півтора місяця 25 дітей (вдавалися до спроб суїциду). Це у порівнянні з 54 випадками за весь минулий рік», – описує ситуацію лікар.

Ковтанням пігулок лихо не обмежується. 28 січня в Чайках, що під Києвом, 10-річний хлопчик загинув внаслідок падіння з вікна 15 поверху.

2 лютого 13-річна дівчинка загинула внаслідок падіння з балкона 17 поверху в Києві, по вул. Максимовича. За даними ЗМІ, дівчинку звали Ніка. Її мати Світлана заявила, що, на думку родичів, Ніку підштовхнули до самогубства так звані «групи смерті» у соцмережах.

«Це наше припущення. Поки триває слідство, телефон доньки знаходиться в поліції, там його вивчають. Висновки будуть відомі приблизно через місяць, тоді нам його повернуть. Але я залізла в Telegram, точно знаю, що вона перебувала в одній групі, правда, це група знайомств, там збираються підлітки за інтересами. Але кажуть, що і через знайомства їх втягують в ці групи смерті», — зазначила жінка.

Дівчинка добре навчалась, була талановитою та творчою. Ірина Чернілевська – директорка гімназії, де навчалася Ніка, згадує про неї як про успішну ученицю, яка писала вірші і малювала.

8 лютого у Харкові зник 15-річний Антон Логвінов. 10 лютого тіло підлітка виявили під мостом у житловому масиві Олексіївка. Начальник слідчого управління поліції Харківської області Сергій Чиж розповів, що поліція припускає, що хлопця вбили, або він наклав на себе руки, також існує версія нещасного випадку.

9 лютого в Харківському спортивному ліцеї померла 16-річна призерка українських змагань зі штовхання ядра. Дівчина була ученицею 11 класу і жила в гуртожитку при ліцеї. У місцевому Telegram-каналі, який першим повідомив про подію, писали, що смерть може бути пов’язана з токсикоманією і що дівчина надихалася освіжувачем повітря.

15 лютого у Дарницькому районі Києва на вулиці Княжий Затон 13-річна дівчинка загинула внаслідок падіння з балкона на 14-му поверсі багатоповерхівки. Через день після цієї трагедії сталася наступна, знову у Дарницькому районі: 15-річна дівчина загинула на місці внаслідок падіння з вікна 16-го поверху на вул. Архітектора Вербицького.

Поки що остаточних результатів розслідування щодо цих випадків немає, тому однозначно стверджувати, що кожен із загиблих свідомо наклав на себе руки, не можна. Однак факт залишається фактом: кількість подібних випадків різко збільшилась.

Що ж відбувається? Відповідь на питання «чому діти так легко прощаються з життям?» «Главком» шукав разом з фахівцями.

Смертельне наслідування

Дитячий психолог Оксана Голуб звертає увагу, що зараз у дітей є можливість шукати і знаходити в інтернеті будь-яку інформацію, тому зайти на сторінки «груп смерті» – по суті, справа однієї хвилини. Крім того, на них можна натрапити і випадкового. «Групи смерті – це щось таке заборонене, а тому цікаве. Первинно у дітей виникає звичайний інтерес: мовляв, я просто почитаю, від цього зі мною нічого не станеться. Саме у цьому першому кроці і криється найбільша небезпека, адже вольові якості у дітей та підлітків ще не є до кінця сформованими, і вони просто не можуть вчасно зупинитися», – пояснює експертка.

Діти до кінця можуть не усвідомлювати усієї небезпеки того, що збираються вчинити. «Як правило, такі причинно-наслідкові зв’язки не можуть встановити учні молодшої школи, однак трапляється, що механізм не спрацьовує і у старших. Підлітки не завжди можуть адекватно оцінити свої можливості», – підкреслює Голуб. Психолог уточнює: з’являється зацікавленість – стає цікаво подивитися, як хтось робить щось небезпечне – цікаво спробувати на собі.

Дитячий психолог зазначає: подібні перевірки себе на хоробрість і ризиковість були і раніше. Щоправда, у попереднього покоління, яке росло без інтернету, умовна сміливість перевірялась дещо інакше: залізти на дах, зістрибнути з високого дерева. «Однак масштаби проблеми та ступінь небезпеки були значно меншими, бо діти попереднього покоління все-таки мали якісь рамки заборон і точно знали, що можна, а що – ні. Нині у дітей заборон значно менше, в інтернеті ж їх зовсім немає. Та й діти зараз інші: у них значно менше фізичної активності, зате є постійний доступ до гаджетів, до інтернету. Отже, вони пізнають світ і перевіряють себе тими шляхами, які їм рекомендують у мережі», – пояснює фахівчиня.

На думку психолога, у «боярській трагедії» у першу чергу спрацювало бажання наслідування. «У відеороликах Tik-tok (соцмережа з відеороликами. Існує окремий жанр відео з Tik-tok: челендж – завдання на кшталт «зроби як я», - «Главком») не показують, що якщо так вчинити (випити 40 пігулок), то можна померти, а самостійно чомусь про це дівчата не подумали. Діти просто не розуміли, що це за пігулки, скільки їх можна пити і для чого. Брак інформації не дозволив встановити причинно-наслідковий зв'язок. Повторення нині модно: флешмоби, челенджі… Тим більше такі, де мелькає попередження: не повторювати у домашніх умовах – це дражнить, провокує», – вважає Голуб.

Хто наступний?

Побутує думка, що до груп смерті чи до небезпечних челенджів долучаються діти і підлітки з неблагополучних родин. «Це – міф», – коментує «Главкому» дитячий психолог Катерина Гольцберг.

За словами експертки, людині завжди зручніше думати про будь-яку небезпеку з позиції «зі мною такого не станеться». Людям зручніше вигадувати якусь сегрегацію, розділяти на бідних-багатих, благополучних-неблагополучних і зараховувати себе до тієї категорії, яка перебуває в умовній зоні безпеки.

Психолог звертає увагу: покоління нинішніх дітей дуже відрізняється від покоління своїх батьків. «Це покоління особливе навіть з точки зору інстинктів. Приміром, воно є звичним до комп’ютерів, а також до того, що у комп’ютерних іграх є купа життів, що саме по собі змінює свідомість», – зазначає експерт.

«Покоління наших дітей часто не бачать майбутнього. Вони кажуть, що життя не має сенсу. Крім того, це покоління практично не знає відмов. Усе, що вони хочуть – одразу отримують. Їм скучно жити. Ці діти шукають чогось більшого: яскравого, шокуючого», – пояснює Гольцберг.

Експерт також зазначає, що у дітей та підлітків, які долучаються до небезпечних експериментів над собою, не спрацьовує інстинкт самозбереження. «Їм бракує критичного мислення, встановлення причинно-наслідкових зав’язків. Це покоління, яке живе у дуже інтенсивному потоці інформації, і вони не можуть відрізнити, де істина, а де брехня. Далеко не у всіх батьків був час це пояснити, а книжок ці діти не читають: лише інтернет», – додає Гольцберг.

Відповіді на питання про те, чому у дітей не спрацьовує інстинкт самозбереження, психотерапевт Алєся Бивалькевіч пропонує також шукати у поведінці дорослих. «Скажіть, а дорослі що, не перебігають дорогу на червоне світло або у забороненому місці? Звичайно, перебігають. Наші діти лише дивляться на нас і наслідують нас. Тому питання не до їх інстинкту самозбереження, а до нашого спільного ставлення до особистої безпеки і цінності життя», – підкреслила експертка в коментарі «Главкому».

Рекомендації батькам

Опитані «Главкомом» психологи сформували перелік правил, які допоможуть батькам вберегти дітей від небезпечних челенджів і участі в «група смерті». Якщо їх систематизувати, можна виділити такі ключові поради.

1. Батьки, подивіться на себе

У першу чергу… відкладіть гаджети. Сім’я має навчити дитину спілкуватися. Для цього, у першу чергу, потрібно з дитячого садочка розмовляти з дитиною приблизно так само, як ми, дорослі, спілкуємося між собою. У сім’ях, де заведено розмовляти, діти можуть багато розказати батькам про себе. У тих родинах, де зі спілкуванням кепсько, батьки самі цілодобово не випускають з рук телефон, аналогічно поводяться і діти. Вони просто копіюють модель поведінки дорослих: більше часу в інтернеті, менше – у режимі реального спілкування. Коли виникає інтерес до чогось незрозумілого, такі діти діляться не з батьками, а з друзями, у яких також можуть бути проблеми із причинно-наслідковими зв’язками. Тоді вже двоє підлітків разом вирішують спробувати щось заборонене і цікаве, за компанію робляться багато дурниць.

2. «Торкайтеся» дитини

У продовження теми спілкування: воно має бути різним. Розповідайте, як у вас пройшов день і запитуйте дитину, як у неї. Не потрібно обмежуватися скупим «Як справи?», бо у відповідь почуєте «Все ок». І на цьому розмова закінчиться. Запитайте, як справи у друга чи подруги вашої дитини, як пройшов урок улюбленого предмету, що цікавого відбувається у класі. Це не забере багато часу навіть у дуже зайнятих батьків. Коли дитина бачить, що їй ставлять питання, розказують про свій день – вона робить те саме, спрацьовують дзеркальні нейрони. Контакт необхідний.

Впродовж дня приділіть пару хвилин на те, щоб написати дитині смс на кшталт: «Я тобі поклала яблучко – скуштував, яке солодке?».

3. Пізнавайте дитину

Батьки повинні від народження дитини знати і відслідковувати, що подобається нащадку, хто її друзі, що вона читає, що дивиться, де гуляє, взагалі – чим живе. Тоді, принаймні, сюрпризів буде менше. Звертайте увагу на зміни у поведінці та звичках своєї дитини. У першу чергу мають насторожити зміна режиму дня, проблеми з харчуванням, поява на тілі шрамів чи синців, агресивна поведінка.

4. Встановлюйте рамки, обмежуйте час у гаджетах

Дитина змалечку має розуміти, що існують певні правила, яких потрібно дотримуватися. Усе починається з графіку життя, режиму дня. Повинно бути розуміння: є речі, які можна робити, є ж ті, які категорично заборонено. Приміром, пігулки, сірники, гострі предмети не брати до рук, якщо дорослі тебе про це не просили. Ліки треба вживати тільки тоді, коли їх виписує лікар, і лише стільки, як скаже хтось із батьків.

Залежність від телефона формується дуже швидко, а побороти її вкрай важко. Однак боротися із нею вкрай необхідно. У сім’ї є дорослі, а є діти, і встановлювати правила повинні саме дорослі: умови та тривалість користування гаджетами повинні регламентуватися і виконуватися. Інакше чекайте на проблеми: небажання робити домашні завдання, читати, розосередженість, порушення пам’яті…

5. Вчіть дітей критичному мисленню

Розкажіть дитині, що інтернет – це безкінечний потік різної, неперевіреної інформації, тому треба все перевіряти, перепитувати у дорослих. Інакше навчитися розуміти, чому довіряти можна, а чому – ні, не можна. Дитячі психологи визнають, що навчити цьому за один день дуже важко, а тому це не тема для однієї розмови, а систематична робота.

Наталія Сокирчук, «Главком»