«Чому ти досі не на фронті?» Військовий психолог пояснив, як відповідати на таке питання
Чи варто намагатися переконати людину, яка висуває претензію, чому хтось не воює?
Військовий психолог, блогер, ветеран АТО, а нині заступник командира інженерно-саперної роти з морально-психологічного забезпечення групи інженерного забезпечення 67 ОМБр Андрій Козінчук розповів «Главкому», що стоїть за образами на чоловіків, які не на фронті.
Він зазначив, що людей, які хейтять інших за те, що вони не на фронті, потрібно підтримати. «Тобто сказати: я бачу, що вам сумно зараз, що ви дуже злитеся». Натомість не факт, що від того, що я зараз піду в армію, вам веселіше стане. Але я точно бачу, що вам непереливки зараз, і мені також сумно через це», – розповів психолог.
Козінчук додав, що виправдовуватись не варто, не треба розказувати свої історії про білий білет, бо людину не слухатимуть, що би ви не розповідали. На його думку, важливо не вступати у конфлікт.
«Але ж і військові на передовій втомилися. Не рідкість історія, коли військові приїжджають додому і кажуть, що ми за вас воюємо, а ви суші їсте і лавандовим рафом запиваєте. Хтось обурюватиметься, побачивши у соцмережах ваші фото за столом на дні народження. Мовляв, ви ходите по гостях, бухаєте, а у цей час хтось гине за Батьківщину. Але це нездорова штука, критика така», – зазначив військовий.
Ветеран додав, що треба зрозуміти і військових, адже всі знають про корупцію у Центрах комплектації, тому відповідно і реагує на пісні, суші і гучні свята.
Психолог розповів, що питає у інших військових перед тим, як вони йдуть у відпустку, чого вони очікують, коли приїдуть додому. «І ми з ними далі моделюємо ситуацію. Мовляв, от ти у тилу, прийшов у кафе, а там поставили російський шансон. При цьому цивільні тобі сказали: «Вали до свого Бахмута! Бачиш, тут люди нормально відпочивають». І от задача на ерудицію – які твої дії? І солдат відповідає: «Гранату підірву», «Морду наб’ю», «Голову розіб’ю». А інші, хто чують такі відповіді, піддакують: «Молодець!», – розповів він.
В той самий час Козінчук пояснює і наслідки подібної поведінки. «Підірвеш гранату і сядеш на багато років до тюрми. Просто у нього так спрацював механізм, реакція на небезпеку. А як військовий вчиняє з небезпекою? Її треба усунути, знищити. І він її знищив, як його вчили на війні. Тільки на війні за знищення тобі орден дадуть, а в тилу – тюрма», – додав Козінчук.