Дипломат пояснив, чому декомунізація у Латвії пройшла легше, ніж в Україні

Надзвичайний та Повноважний Посол Латвійської Республіки Юріс Пойкаанс пояснив, що у Латвії процес декомунізації пройшов легше, ніж в Україні тому, що у них була незалежність з 1918 по 1940 роки. Про це дипломат сказав в інтерв’ю «Главкому».

За словами посла, 22 роки – це нормальний період для становлення держави. «Тому нам було легко перейти на ті назви, які були до совєтської окупації. А ви стикаєтеся з проблемою, що треба використовувати часом царські назви, але це ж неприпустимо», - наголошує Пойкаанс.

Дипломат розповів, що у них процес декомунізації розпочався ще у 1988-1989 роках і останній пам’ятник Леніну в Ризі знесли у 1991 році. «Перейменування теж відбулися всі у той час. Але і процес перейменування топонімічних назв у нас відбувався легше, аніж це відбувається у вас», - говорить латвійський посол.

Що ж до пам’ятників на тему Другої Світової війни, то «Латвія, Естонія, Росія підписали офіційно міжурядову угоду про те, що ми зберігаємо ці пам’ятники». «А щодо розбіжностей в поглядах на історію, то ми не можемо підтримати позицію Росії щодо розділу Польщі, щодо пакту Молотова-Рібентропа, чи те, що Латвія не була окупована совєтами. Історію неможливо переписати», - стверджує латвійський дипломат.

Пойкаанс підкреслив, що крім Росії з іншими сусідами у них непорозумінь щодо пам’ятників і назв немає. «Колись були, але ми їх вирішили. Наприклад, коли ми встановили свої кордони, то виникло питання з містом Валка (лат.) – Валга (ест.). Ми запросили британського незалежного експерта, який поділив це місто, тобто державний кордон проходить по місту. І нам тоді здавалося, що Естонії відійшов кращий і більший шматок. Але ми домовилися. Ми їх визнали ці результати», - розповів латвійський дипломат.