Екологічна катастрофа на Київщині. Влада б'є на сполох через обміління озера Великий Супій

На Київщині найбільше штучне озеро області Великий Супій опинилося на межі зникнення через масштабне обміління, неналежний стан шлюзів та ймовірний безконтрольний водозабір. Про катастрофічний екологічний стан водойми та необхідність термінового державного втручання в коментарі «Главкому» заявили голова Бориспільської районної державної адміністрації Руслан Дяченко та Яготинська міська голова Наталія Дзюба.

Оскільки об'єкт загальнодержавного значення не перебуває на балансі громади, місцева влада офіційно закликає включити його до державних програм порятунку довкілля, щоб запобігти регіональній катастрофі.

«Протягом останнього часу екологічний та гідрологічний стан водойми катастрофічно погіршився – фіксується стрімке обміління та зневоднення. Рівень води впав до критичних позначок, спостерігається відступання берегової лінії на 10–30 метрів, оголення дна та висихання унікальних плаваючих островів. На адресу Яготинської міської ради постійно надходять звернення від жителів громади, громадських організацій та науковців з приводу цієї проблеми», – розповіла Наталія Дзюба.

Місцева влада разом із громадськістю оглянула Великий Супій та його гідроспоруди. За результатами огляду фахівці назвали ключові фактори екологічної катастрофи:

• Критичне мілководдя та замулення: Внаслідок замулення природних джерел, порушення притоку з річки Супій та загальних кліматичних змін рівень води знизився до історичного мінімуму. Це призвело до повного оголення прибережних мілин та пересихання заток. Якщо раніше озера та протоки регулярно чистили від надлишків мулу та поглиблювали, на цей час такі роботи не проводяться.
• Знищення екосистеми: Унікальні плаваючі острови, які є ботанічною та орнітологічною цінністю, втрачають плавучість, сідають на мілину та зростаються з корінним берегом. Це знищує природні ареали проживання, нерестовища риби та місця гніздування рідкісних видів птахів, руйнуючи гідрологічний баланс усієї річкової системи Супою. Через мілководдя та спеку вода почала масово цвісти, через що риба гине від браку кисню.
• Порушення законодавства та надмірний водозабір: Ознаки деградації озера поглиблюються внаслідок ймовірного надмірного чи безконтрольного забору води для господарських потреб та збільшення обсягів її споживання. Попри критичний рівень води, окремі господарюючі суб’єкти (зокрема аграрні підприємства та риборозплідні господарства) продовжують масштабний відбір води для виробничих потреб.

Крім того, зафіксовано порушення у прибережних захисних смугах: землю систематично розорюють під сільгоспкультури майже впритул до води. Через це під час дощів пестициди, гербіциди та мінеральні добрива змиваються прямо у водойму. Також виявлено факти незаконного встановлення парканів та споруд, які обмежують гарантоване законом право громадян на вільний доступ до озера.

«Частина гідротехнічних споруд на водоймі належить державі та перебуває у власності Регіонального відділення Фонду держмайна у Київській області. Регулюючі шлюзи та дамби, що контролюють рівень води у водосховищі, у незадовільному або напівзруйнованому технічному стані та потребують ремонту. Відсутність належного державного управління цими об'єктами унеможливлює ефективне затримання весняних паводків та раціональний розподіл водного балансу протягом року», – пояснив Руслан Дяченко.

Наталія Дзюба додала, що міськрада вже зверталася до Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра через масштабний викачування води рибгоспами, оскільки є підозри, що обсяги водозабору суттєво перевищують ліміти або взагалі здійснюються без дозволів. Проте у відповіді від 1 квітня 2026 року було зазначено, що відомство не вбачає порушень законодавства при використанні водойми Великий Супій. Ситуація обурює місцевих жителів та викликає серйозне занепокоєння у громаді.

«Подальше зволікання загрожує перетворенням водосховища на каскад заболочених стічних калюж, повною втратою біорізноманіття, знищенням рибних запасів та отруєнням підземних водоносних горизонтів», – підкреслив Дяченко.

Місцева влада закликає Кабмін та профільні міністерства внести Великий Супій до державних програм порятунку довкілля й допомогти з пошуком інвесторів для відновлення озера. Своєю чергою, Яготинська громада обіцяє повністю взяти на себе організаційні питання на місці, надати всі зібрані документи та максимально сприяти роботі екологів.

Зазначимо, історія правового статусу водойми пов'язана з рішенням 2011 року. Тоді Яготинська районна державна адміністрація своїм розпорядженням №265 віднесла земельну ділянку площею 1115,3182 га, яка перебувала в користуванні ПрАТ «Яготинський рибгосп», до земель запасу. При цьому цільове призначення ділянки було визначено для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Наслідком тривалого незавершення процедури оформлення документів стало те, що прибережна захисна смуга вздовж річки Супій на місцевості досі не встановлена, а паспорт водного об’єкта в Яготинській міській раді відсутній. Через відсутність цих документів водойма наразі позбавлена чітко визначених юридичних меж та затверджених екологічних лімітів використання.

Зазначимо, раніше озеро Великий Супій перебувало в оренді ПрАТ «Яготинський рибгосп». На підставі розпорядження Яготинської районної державної адміністрації (у результаті адміністративно-територіальної реформи Яготинський район було ліквідовано, а правонаступником РДА стала Бориспільська районна державна адміністрація, яка наразі діє як Бориспільська районна військова адміністрація) №265 від 26.04.2011 земельна ділянка площею 1115,3182 га була віднесена до земель запасу із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На даний час прибережна захисна смуга вздовж річки Супій не встановлена, а паспорт водного об’єкта в Яготинській міській раді відсутній. Зараз водойма не використовується як в рибогосподарських, так і в будь-яких інших цілях.

Водойма, розташована на території Яготинської міської ради, має площу 1040 га, є лівою притокою Дніпра. Це штучне озеро утворилося в 1765 році в результаті спорудження за наказом гетьмана Кирила Розумовського греблі довжиною майже 2 км на річці Супій. Свого часу на озері бували Микола Рєпнін-Волконський, Тарас Шевченко, Микола Гоголь та Євген Гребінка. Водойма має стратегічне значення для екологічного балансу, забезпечення пожежної безпеки та життєдіяльності місцевого населення всього регіону.

Варто зазначити, що про критичну ситуацію навколо Супою екологи та місцеві жителі б'ють на сполох уже не перший рік. Проте реакція посадовців тривалий час обмежувалася формальними поясненнями: статус об'єкта загальнодержавного значення та приналежність гідроспоруд Фонду держмайна служили юридичним виправданням для відсутності рішучих дій. Лише зараз, коли масштаб екологічної катастрофи став очевидним, керівництво району та громади спільно виступило із вимогою радикального втручання центральної влади.

Нагадаємо, Державне агентство водних ресурсів України запровадило тимчасові обмеження для водокористувачів через маловоддя на окремих річках країни. Обмеження стосуються водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування з поверхневих водних об'єктів. Для суб'єктів господарювання, включених до окремого переліку, зменшать дозволені ліміти забору води.