Як нас змінив цей рік: вісім соціальних трендів
Зокрема, за час повномасштабної війни серед українців значно підвищився рівень національної свідомості
Рік війни докорінно змінив те, у що українці вірять та цінують, де живуть, як витрачають гроші, роблять вибір і підтримують один одного. Аналітики Gradus Research назвали 8 ключових соціальних трендах, які будуть актуальними й у 2023 році.
Серйозний міграційний зсув
Понад третина українців (переважно жінки і діти) через війну покинули місця свого постійного проживання. З них 82% мігрували в межах України, тоді як 18% переїхали за кордон. Більшість мігрантів – мешканці східних областей.
Водночас українці демонструють стабільно високе бажання повернутися додому – більше 70% опитаних. І як тільки безпекова ситуація покращиться, це повернення відбудеться.
Люди більше довіряють один одному і державі
Проведене у червні 2022 дослідження показало, що 63% респондентів довіряють людям загалом, тоді як у жовтні 2021 року їх кількість становила 45%. Удвічі більше опитаних почали довіряти жителям свого населеного пункту (кількість таких зросла з 35% до 62%). Сусідам та людям, що живуть поруч, довіряють дві третини громадян (67%). А про довіру знайомим заявили аж 80% опитаних.
Кристалізація ідентичності
Війна призвела до консолідації українського суспільства. Від початку повномасштабної агресії відбулася хвиля переходу на українську мову. До лютого 2022 року українською в побуті спілкувалися приблизно 40% дорослого міського населення України. Зараз цей показник наближається до 60%.
Крім того, українці свідомо обирають локальні бренди. 69% опитаних заявляють, що надають перевагу продукції українських брендів. А 56% тих, хто почав купувати нові бренди під час війни, роблять це, щоб підтримати українських виробників.
Українці «тримаються» попри все
Наприкінці вересня 2022 року 41% респондентів оцінили своє психічне здоров'я в діапазоні від 8 до 10 балів (за шкалою від 1 до 10, де 1 означає «з моїм психологічним здоров'ям багато проблем», а 10 – «з моїм психологічним здоров'ям немає проблем»).
Водночас загальний рівень суб’єктивного стресу залишається дуже високим – 84% опитаних це констатують. Проте цей показник відрізняється серед чоловіків і жінок.
Віра в перемогу
Віра в перемогу України залишається на високому рівні з перших днів повномасштабної війни: 87% респондентів впевнені, що Україна здатна відбити напад російської федерації. А головними запоруками цього громадяни вважають військову допомогу країн Заходу та міць Збройних сил України.
Зайнятість та фінансова забезпеченість поступово відновлюються
Усе більше українців повертається до виконаня своїх робочих обов’язків, можна спостерігати зменшення частки тих, хто має роботу, але не працює.
При цьому в переважної більшості населення дохід скоротився (78%).
Незважаючи на це, українці демонструють стабільно високу залученість до допомоги державі, армії та один одному. Громадяни невпинно донатять: дві третини опитаних (64%) стверджують, що роблять це регулярно, жертвуючи гроші на військові та гуманітарні цілі. Середній донат на місяць складає 950 гривень.
Раціоналізація споживання
Більшість опитаних планують свої покупки заздалегідь (90%) і лише 4% респондентів частіше роблять імпульсні покупки.
Українці стали вимогливішими до брендів. Майже половина українських споживачів (44%) обирають бренди, зважаючи на їхню позицію щодо підтримки армії, політики, мови спілкування чи співпраці з країною-агресоркою.
Водночас 60% населення відмовилися від купівлі продукції міжнародних брендів, що продовжують діяльність у Росії. І культура скасування («cancel culture») таких брендів продовжує набирати обертів.
Зростання медіаспоживання
Війна та постійне переживання небезпеки відносно себе чи близьких зробили українців новинозалежними – кожен другий переглядає новини декілька разів на день. Лідерами для цього стали месенджери (Telegram, Viber, тощо). 69% українців споживають новини саме там. Друге місце посідяють соціальні мережі (63% опитаних). За ними йдуть інформаційні інтернет-ресурси (46%). Національні телеканали, які раніше входили до топ-3 джерел споживання інформації про суспільно-політичне життя, займають четверте місце. Їх дивляться, щоб дізнатися новини, 34% громадян.