Зеленська презентувала «Глобальний словник стійкості». Чому ініціатива підняла на вуха соцмережі

Перша леді України Олена Зеленська на шостому Саміті перших леді та джентльменів презентувала «Глобальний словник стійкості». Видання об'єднало досвід 38 країн та зібрало поняття, практики й культурні особливості, які допомагають різним суспільствам переживати кризи, повідомляє «Главком» з посиланням на сайт президента.

Незвичні слова із важливими сенсами

До словника увійшли 38 понять – від способів взаємодопомоги та спільної роботи до моделей збереження історичної пам'яті й розвитку державних інституцій. Їх об'єднали навколо чотирьох складових стійкості: пережити, бути разом, діяти та надавати сенс.

Одним із прикладів стала австралійська mateship – традиція практичної взаємної підтримки. Норвегію представляє dugnad – практика, за якої члени громади добровільно об'єднуються для спільної роботи.

Естонія представлена поняттям Tiigrihüpe («Стрибок тигра»), пов'язаним зі створенням цифрової спроможності країни. Від Німеччини до словника потрапила Erinnerungskultur – «культура пам'яті», що описує відповідальне ставлення суспільства до власного минулого та його роль у захисті демократії.

Ще одне поняття – південноафриканське Ubuntu, яке пов'язує людську гідність із взаємною відповідальністю та спільною дією.

Яке слово обрала Україна?

Українським поняттям у словнику стала «софійність». Науковці запропонували його як концепцію, що об'єднує волю до життя, силу до боротьби та мудрість до навчання. Символічно її пов'язали із Софією Київською, де відбувся шостий Саміт перших леді та джентльменів.

За словами Зеленської, софійність передбачає здатність бачити реальність одночасно «розумом і серцем», знаходити сенс у пережитому досвіді, залишатися вірним власним цінностям і, найголовніше, діяти.

Як приклад такої поведінки перша леді навела реакцію українців після російських обстрілів, коли люди допомагають постраждалим, енергетики та комунальники відновлюють пошкоджену інфраструктуру, а вчителі й діти продовжують навчання.

Навіщо створили словник?

Мета проєкту – зібрати досвід різних суспільств та показати, що саме допомагає їм вистояти під час тривалих криз і потрясінь. Кожне поняття супроводжується поясненням його походження, механізму дії під час кризи, можливих уроків для інших країн, а також застереженнями щодо культурного контексту.

Над виданням працювали понад 45 експертів із різних країн. До перевірки понять також залучали українські посольства, офіси перших леді та джентльменів і фахівців із відповідних держав.

«Ми дійсно започаткували зовсім нову, унікальну практику: формуємо спільну мову стійкості у світі, щоб разом діяти в умовах невизначеності і при цьому вистояти й зберегти себе», – заявила Зеленська.

Цифрову версію словника вже оприлюднено на платформі Саміту перших леді та джентльменів.

Як реагують у мережі?

Позитивно ініціативу оцінила заступниця міністра цифрової трансформації України з питань європейської інтеграції Ольга Кревська. Вона назвала «софійність» українською «філософією життя та практичною методологією взаємодії». За словами Кревської, це здатність сприймати реальність «і розумом, і серцем», поєднувати силу боротьби, волю до життя та мудрість, а складний досвід перетворювати на нову силу. Вона зазначила, що таким «рецептом витривалості» Україна ділиться зі світом.

Водночас у соцмережах з'явилися й критичні оцінки. Журналістка Леся Москаленко скептично відреагувала на появу «Глобального словника стійкості». Вона висловила сподівання, що з часом поняттям «незламність», «потужність» і «стійкість» вдасться повернути їхні «справжні початкові сенси».

Схожі зауваження висловлюють й інші користувачі соцмереж. Частина українців ставить під сумнів доцільність такої ініціативи саме зараз, вважаючи, що в умовах війни існують більш нагальні проблеми та завдання, які потребують уваги й ресурсів.

Нагадаємо, темою шостого Саміту перших леді та джентльменів стала «Світ 2026: Віднайти опору в часи невизначеності». Учасники планували поділитися досвідом витривалості та гнучкості своїх суспільств, а також розповісти, як уроки минулого допомагають долати сучасні виклики.