Хвилина мовчання: згадаймо 13-річного Ростислава Пічкура, якого росіяни розстріляли з танка

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Ростислава Пічкура.

13-річний Ростислав Пічкур загинув 28 лютого в селі Бузова Київської області. Росіяни обстріляли його родину з танка, коли вони намагались евакуюватись з одного з сіл Макарівського району.

Коли російська армія вдерлася в Україну, сім'я жила у Києві. Батьки дитини вирішили, що їх багатоповерхівка тепер небезпечна, тож перебралися в заміський будинок. Проте і звідти довелося тікати. 

«Наше життя закінчилося 28 лютого 2022 року. Тоді вбили мого сина. Того дня я, мій чоловік, сестра, мої батьки та Ростик на двох автомобілях намагалися евакуюватися. Нас не пропустили на двох блокпостах. У селі Бузова ми розвернулись назад. Проїхали метрів 300 й зустріли російські танки. Вони випустили снаряд в машину чоловіка, але не попали. Ми вискочили з автомобілів і побігли в ліс. Як трохи стихло, я підійшла до свого авто, хотіла спробувати від’їхати. Почула вибух. А потім побачила, що Ростик лежить на землі. Підбігла. Хотіла повернути його за ручку, а вона залишилася в мене…» – поділилася мама хлопчика Марина.

13-річній дитині відірвало руку, пробило грудну клітину та легені. А один зі снарядів застряг у тілі – його перед похованням дістали рятувальники.

Понад добу після загибелі хлопчика сім’я на двох авто ховалась у лісі від обстрілу. Одну з машин окупанти висадили в повітря – там згоріли всі документи. В іншій було вибите скло.

Мати намагалися зв’язатися з волонтерами, але вони не могли ризикувати, щоб евакуювати людей з такої небезпеки. Отже, їм довелось самим погрузити тіло дитини разом зі снарядом на вцілілу машину та виїхали з лісу. Там їх зустріла поліція, яка допомогла доїхати до безпечного місця.

Сапери дістали з тіла хлопця снаряд, який був довжиною 16 см, а в діаметрі 4 см. Після цього його поховали у Хмельницькій області.

«Активний, життєрадісний, світлий хлопчик, який жив, вдихав кожну мить на повні груди… Діти не вмирають – вони стають янголами та дивляться на нас з небес!» – написали про Ростислава в школі.

Хлопчик вивчав німецьку, займався тхеквондо, колекціонував машинки, а також мріяв про братика. Коли Ростислав загинув, його мама була на шостому місяці вагітності.

«Він був дуже добрим, усміхненим, чуйним хлопчиком, який любив життя, – написала мама Ростислава. – Любив їздити з чоловіком на рибалку, збирати гриби, грати комп'ютерні ігри з друзями, грати у футбол. У січні 2021 року захистив червоний пояс із тхеквондо... Для нас він був усім. Повітрям, яким ми дихали. Моя душа залишиться з ним до кінця моїх днів. Моя душа розривається. Як я за ним сумую... Хочу почути одне слово – мама. Хочу обійняти, поцілувати і не відпускати».

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.