Хвилина мовчання: згадаймо добровольця Михайла Нусера, який мріяв побачити сина

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Михайла Нусера.

Сержант Михайло Нусер, позивний Лютий, загинув 29 січня 2023 року під час виконання бойового завдання біля села Іванівське на Донеччині. За 11 днів до цього захиснику виповнилося 32 роки.

Михайло народився в селі Шенборн Закарпатської області. Здобув фах столяра в училищі, потім опанував спеціальність «Менеджмент та реклама» у Харківському університеті. Ще в 14 років почав зустрічатися з дівчиною Євгенією. Вона була його єдиним коханням, тому пара створила родину. Одружилися, виховували двох доньок. Мріяли разом про велику і щасливу сім'ю. Чоловік любив займатися господарством, їздити на риболовлю, ходити по гриби. Але найбільше любив проводити час із родиною та дітьми.

Однак почалася повномасштабна війна. 28 лютого 2022 року Михайло добровільно приєднався до лав ЗСУ. Служив у гранатометному взводі 106-го батальйону 63-ї окремої механізованої бригади. Брав участь у деокупації Київщини, потім воював на Миколаївщині та Херсонщині.

«Коли розпочалася війна, чоловік працював за кордоном, він якраз приїхав: ми відсвяткували мій день народження – 30 років. Це було 20 лютого, а 24 розпочалася війна. Чоловік почав дивитися ці всі відео, як почали чоловіки тікати, переодягатися. Він каже: я не можу просто так відсиджуватися, коли таке бачу. Але він мені не сказав, що точно йде або ще щось. Це був понеділок 28 лютого. Він провів мене на роботу і після обіду телефонує і каже: я вже не прийду сьогодні ночувати, бо його вже забирали в частину. Він пішов й сказав: беріть туди, де я буду потрібен», – пригадала дружина.

Михайло воював у боях за визволення Херсона, коли дізнався радісну звістку, що у нього буде син. У подружжя вже було дві донечки, та пара завжди мріяла про третю дитину – сина. Тому, коли чоловік почув, що дружина вагітна, був безмежно щасливий. Постійно писав про те, як багато всьому хоче навчити сина, дуже чекав його народження, просив назвати Михайлом. 

«Він був мужній, відважний, справедливий, життєрадісний, завжди на позитиві. На нього завжди можна було покластися. Відданий своїй справі, робив усе можливе, щоб наблизити нас до перемоги!» – розповіла дружина загиблого.

Вдома на захисника чекали батьки, дружина Євгенія, доньки Мілана та Євгенія, а також син Михайло, який народився через два місяці після загибелі тата.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.