Хвилина мовчання: згадаймо Артема Вакулінського, який ціною життя врятував побратима
Захищати Україну хлопець пішов разом із батьком ще у перші дні повномасштабного вторгнення
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Артема Вакулінського.
27-річний Артем із Волині пішов у військо в перші дні повномасштабного вторгнення. Був на посаді бойового медика та сапера. Останній бій волинянин прийняв 29 грудня 2022-го біля села Кузьмине на Луганщині.
Хлопець загинув, рятуючи пораненого побратима. «Вони дійшли до пів дороги й 120-та міна прилетіла десь за метр від них. Кажуть, що в них не було шансу вижити», – розповіла мати захисника.
Артем завжди був комунікабельним, збирав навколо себе багато людей. Мріяв бути істориком, але навчався у Луцькому коледжі рекреаційних технологій і права, здобув фах лікаря-реабілітолога. У 2016 році служив у президентському полку, згодом одружився.
Захищати Україну Артем пішов разом із батьком. «Я дуже добре пам’ятаю той день. Артем вже жив з дружиною в Луцьку. Ми були в кухні й прийшла дочка і каже: почалася війна. Мій Петро (батько Артема – «Главком») сказав: я йду на війну, бо я не хочу, щоб син ішов. Але син за тиждень часу владнав усі свої справи, йому теж не було повістки й сказав: я йду», – пригадала мати.
Жінка додала, що Артем розповідав їй, як складно було на передовій, свою загибель воїн передчував: «З початку грудня він почав вже казати такі речі, які молода людина не має казати. Каже: мам, якщо я загину, я б хотів лежати в труні з руками й ногами, щоб ти мене не збирала в мішок по кусках...Так стало, як він казав, він був з руками й ногами. Гарний...Я постійно прошу його, щоб наснився мені».
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0