Хвилина мовчання: згадаймо телеведучого Каріма Гуламова
Чоловік пішов на фронт ще у 2014 році
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Каріма Гуламова.
Знаменитість був військовослужбовцем та ветераном АТО. До війни Карім працював телеведучим на одному з українських музичних каналів. Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, чоловік знову взявся за зброю та пішов захищати країну.
Життя телеведучого трагічно обірвалося 17 липня торік. Карім під час бойового завдання в Херсонській області наїхав на міну. Чоловіку було 34 роки: до свого ювілею він не дожив 10 днів.
Етнічний азербайджанець Карім Гуламов народився в Обухові під Києвом. У 2014 році почав нести службу в зоні АТО у складі 73-го морського центру спеціальних операцій, що дислокувався в Очакові на Миколаївщині. Відтак працював у Обухівському та Броварському військкоматах. Згодом став ведучим на каналі М2.
«Він допомагав кожному, всі були вражені його ставленням і турботою», – так відгукується генеральна продюсерка Музичного каналу М1 Натела Чхартішвілі-Зацаринна про воїна і телеведучого Каріма Гуламова, який 17 липня загинув на фронті.
«Карім працював на каналі М2 з 2018 року, – розповіла жінка. – Програма називалася «Військовий хіт-парад». Коли ми провели перші проби, то сказали Каріму: «У тебе все вийде! Потрібно лише трошки попрацювати з учителем над вимовою, інтонацією». Він старанно виконував усі завдання, і врешті став ведучим на М2. Карім ніколи не запізнювався на свої зйомки, завжди був чуйний, підготовлений, толерантний до всіх, хто його оточував: гримерів, стилістів, операторів…»
Пані Натела розповіла про те, як колектив каналів М1 і М2 торік у вересні вирішив піднятися на Говерлу: «Тоді Карім відіграв головну роль для всіх, хто був з нами. Серед усіх тільки Карім був фізично підготовлений, він допомагав кожному, усі дівчата були вражені його ставленням і турботою».
«Пам’ятаю день нашого знайомства перед твоїм першим виходом на сцену, – написав ведучий музичного каналу М1 Андрій Черновол. – Тебе трусило, ти говорив, що це страшніше, ніж воювати, але продовжував жартувати. Я одразу відчув, що ти свій чувак. Усі, з ким ти знайомився, це відчували…».
Друзі відгукуються про нього як про справжнього, чесного, чуйного і надзвичайно хороброго чоловіка. Він любив татуювання, в усьому знаходив привід для жартів, записував іронічні тіктоки. «Не шукай підтвердження своїм сумнівам, інакше ти їх знайдеш. Шукай радість у моменті, і ти знайдеш підтвердження своєї сили», – радив він друзям.
Близькі Гуламова згадують його як людину справедливу, з великим серцем і широкою душею, справжнього друга, який ніколи не залишить у біді. «Там, де Ти – там завжди свято і сміх! І кожен, хто Тебе знає – пам’ятає саме таким!» – написала його дівчина Тетяна Буркацька на згадку про Каріма.
Разом із Андрієм Антоненком (Ріффмастером) Гуламов підтримував громадські рухи та акції протесту. «Лев, але з великим, добрим серцем», – так описує друга Антоненко.
Із початком повномасштабної війни Гуламов жив в Ірпіні. Він допомагав евакуйовуватися місцевим мешканцям і знову став на захист України. В одній із останніх публікацій з передової він написав своїм друзям: «Бути щасливим, скажу я вам… це прожити життя чесно та з відкритою душею».
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх, хто воював, усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.