Хвилина мовчання: згадаймо добровольця Володимира Хамлія
Хлопець не роздумуючи пішов до військкомату – казав: «хто, як не я буде захищати рідних і Батьківщину»
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Володимира Хамлія.
Захисник із Хмельниччини загинув у боях у Бахмутському районі. Йому було 27 років. Хлопець добровільно став на захист країни, пішовши до військкомату слідом за братом.
Військовий народився у селі Малий Карабчіїв, що у Новодунаєвецькій тергромаді. Тут він навчався і мав багато друзів, закінчив професійне училище у Балині. У шкільному віці хлопець залишився без батька.
«Для нього це була велика втрата, він навіть себе по-іншому почав поводити. У Володі є старший брат, який теж від початку вторгнення рашистів на нашу землю воює за Україну. Він теж не витримав і сказав «там мій брат і я піду». Володя був доброю, щирою людиною, завжди міг прийти до кожного на допомогу. Нам досі не віриться, що його вже немає», – розповіла двоюрідна сестра Юлія.
За словами рідних, хлопець не роздумуючи пішов до військкомату. Казав: «хто, як не я буде захищати рідних і Батьківщину».
Хлопець був доброзичливим, вихованим і трохи сором’язливим, ніколи не ставав у конфлікти і не любив сперечатись.
«Це була людина з великої літери. Літом я його зустрічала майже щодня, тому що ми недалеко живемо один від одного, село маленьке. Бачила я його востаннє в листопаді. Він був одружений, але сімейне життя не склалась. У планах у нього було виховати дітей, працювати, жити і насолоджуватись життям», – поділилилася однокласниця захисника Марина.
Ще одну вже нездійснену мрію Володимира розповіла і сестра. Каже, хлопець мріяв доробити ремонт у будинку й створити щасливу сім’ю.
Володимир Хамлій загинув внаслідок танкового обстрілу поблизу населеного пункту Білогорівка Бахмутського району на Донеччині.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх, хто воював, усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.