Олександр Стоянов народився в місті Білгород-Дністровський Одеської області. Жив у Одесі. У 2007 році закінчив Національний університет «Одеська політехніка» за спеціальністю «Комп'ютерні системи та мережі». Ще під час навчання зацікавився 3D візуалізацією. Це було його хобі, яке переросло у справу життя. З 2011 року працював візуалізатором в архітектурному відділі будівельної компанії «Будова», дуже любив свою роботу та був чудовим спеціалістом.

Молодший лейтенант Олександр Стоянов на псевдо Арчі
фото: платформа пам'яті «Меморіал»

Проте повномасштабна війна змусила чоловіка змінити фах та взяти до рук зброю. Олександр долучився до Збройних сил України. Служив у 82-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Був командиром мінометного взводу. В грудні 2023 року був нагороджений відзнакою міністра оборони України «Хрест Десантно-штурмових військ».

«Мені важко підібрати слова, бо Сашко був найкращим. Найкращим чоловіком, татом, сином, другом. Дуже добрий і дуже чуйний. Відповідальний. Його всі поважали і цінували. Ніколи не мав ні з ким конфліктів. У людях бачив тільки хороше. Завжди допомагав всім, хто до нього звертався. Обожнював свою сім'ю. Обожнював свою роботу. Не ховався від ТЦК. Пішов захищати країну усвідомлено», – розповіла дружина офіцера Юлія.

Поховали воїна на Алеї Слави Західного кладовища міста Одеса.

Вдома на Олександра чекали мама, дружина і син, якому на момент загибелі тата було шість років.