«Корупційний» відпочинок Артема Ситника. У справі ексдиректора НАБУ несподіваний поворот
Велика Палата Верховного суду переглянула рішення нижчих судів у справі Ситника
Велика Палата Верховного суду ухвалила остаточний вердикт щодо адміністративної справи директора Національного антикорупційного бюро у 2015-2022 роках Артема Ситника, в якій він отримав 3,4 тис. грн штрафу. Феміда скасувала рішення двох рівненських судів від 2019 року і закрила провадження у справі про адміністративне правопорушення «у зв’язку із закінченням строків для накладення адмінстягнення». Про це повідомляє «Главком» з посиланням на судовий реєстр.
У серпні 2025 року адвокат Ситника звернувся до Великої Палати Верховного суду із заявою про перегляд двох судових рішень (Сарненського районного суду Рівненської області і Рівненського апеляційного суду). Підставою захисник вказав рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Ситник проти України» від 24 квітня 2025 року. Згідно з ним, ЄСПЛ констатував порушення з боку владних інституцій України низки норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: статті 6 («Право на справедливий суд»), статті 8 («Право на повагу до приватного і сімейного життя») і статті 18 («Межі застосування обмежень прав»).
Окремо ЄСПЛ наголосив, що увага органів державної влади у справі Ситника «була насамперед спрямована не на запобігання корупції на державній службі, а радше на особистий напад на моральну та професійну доброчесність заявника (Артема Ситника – «Главком»)».
Велика Палата Верховного суду 27 травня ухвалила рішення про задоволення заяви адвоката колишнього директора НАБУ. При цьому Феміда пояснила, що не вбачає доцільності у передачі справи Ситника на новий розгляд до апеляційної інстанції, оскільки минули всі строки для накладення адміністративного стягнення.
Разом із тим, троє суддів Великої Палати Верховного суду не погодилися з такою позицією і висловили окрему думку. Зокрема, вони вважали, що Велика палата мала би скерувати справу Ситника на повторний розгляд до Рівненського апеляційного суду.
Саме апеляційна інстанція, на думку цих суддів, повинна була провести ретельну перевірку доказів. Служителі Феміди послалися на висновки Європейського суду з прав людини у справі «Ситник проти України», де зазначено: у 2019 році Рівненський апеляційний суд, переглядаючи рішення Сарненського районного суду Рівненської області, «не надав належної оцінки доводам сторони захисту та не навів мотивів їх відхилення у своєму рішенні». Також ЄСПЛ акцентував увагу на суперечливих свідченнях одного чоловіка (у 2019 році він фігурував свідком у кримінальному провадженні), слова якого про оплату відпочинку Ситника та його сім’ї лягли в основу адміністративної справи, в якій і було ухвалено рішення про штраф ексглаві НАБУ.
Іще Європейський суд зауважив, що суддя Сарненського районного суду Рівненської області Олексій Рижий (саме він визнав Ситника винним в адмінправопорушенні, пов’язаному з корупцією) на момент розгляду справи Ситника був допитаний правоохоронцями як свідок в іншому кримінальному провадженні щодо можливої передачі неправомірної вигоди. Під час розгляду справи у суді першої інстанції захист ексдиректора НАБУ заявляв відвід судді Рижому, аргументуючи тим, що на нього могло впливати слідство. Однак позиція захисту була залишена без задоволення. Оцінку цьому факту у своєму рішенні не надав Рівненський апеляційний суд, йдеться у висновках ЄСПЛ.
«Закриття провадження (у справі Артема Ситника – «Главком») фактично нівелювало саму сутність перегляду справи у зв’язку з рішенням ЄСПЛ, тоді як належним процесуальним способом усунення встановлених порушень було скасування постанови апеляційного суду та призначення нового апеляційного розгляду», – заявили троє суддів Великої Палати Верховного суду, які виклали власні міркування в окремій думці.
Як повідомляв «Главком, 6 вересня 2019 року Сарненський районний суд Рівненської області визнав винним на той час директора НАБУ Артема Ситника у порушенні ч. 1ст. 172-5 КУпАП і призначив штраф 3400 грн з конфіскацією подарунків в дохід держави (під подарунком мала на увазі сума коштів у розмірі 25 тис. грн, яка фактично дорівнювала у сумі знижки, яку отримав пан Ситник).
У суді було доведено, що тодішній керівник НАБУ двічі орендував будинки (з 29 грудня 2018 року до 2 січня 2019 року і з 8 березня до 10 березня 2019 року) на території мисливського господарства «Поліське-Сарни» (Рівненщина). Офіційно за нього платив товариш засновників TOB МГ «Поліське-Сарни», якому адміністратори закладу оформили 70% знижку від вартості оренди будинків. Таким чином, оренда будинку на Новий рік обійшлася Артему Ситнику 7 тис. грн (повна вартість – 10 тис. грн), на березневі свята – 10,5 тис. грн (замість 15 тис. грн).
У свою чергу Артем Ситник заявив у суді, що повністю компенсував витрати своєму знайомому за оренду будинків відпочинку.
Рівненський апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції у справі Ситника.