Медіаексперти оцінили загрозу свободі слова під час війни
Фахівці зазначають, що під час воєнного стану у держави є законні підстави контролювати інформаційний простір набагато більше, ніж у мирний час
В Україні на сьогодні немає правил та обмежень, які суттєво шкодять свободі слова та роботі журналістів. Про це в коментарі «Главкому» розповіли медіаексперти.
Зокрема, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко вважає, що в Україні є свобода слова і не зважаючи на війну, вона не страждає від утисків та цензури. Хоча наразі паралельно з професійними журналістськими стандартами, діють обмеження, публічно встановлені військовим керівництво.
«Зараз говорити про те, що існуючі правила та обмеження суттєво шкодять свободі слова, роботі журналістів і унеможливлюють чесну роботу, я б не став. Бо коли ми порівняємо репортажі про нинішні реалії в українських провідних онлайн-медіа та телевізійних проєктах із репортажами, що виходять у західних медіа – ми побачимо одну й ту саму картинку несправедливості війни, жорстокості з боку Росії, єднання народу в опорі тощо. Ці регламенти воєнного часу сприймаються спільнотою як доволі коректні у сьогоднішній ситуації», – зазначив Томіленко.
Він також зауважив, що ризик тиску з боку влади на журналістів є, але наше активне суспільство не дасть зашкодити свободі слова.
«На сьогодні, звичайно, існує ризик, що ті, хто мають відповідальність захищати країну, можуть з владних кабінетів додатково турбуватися і про відсутність критики, щоби потім це їм не зашкодило з політичною кар’єрою чи певною підтримкою. Але у нас дуже активне громадянське суспільство і журналісти здебільшого все ж керуються відповідальністю перед громадянами», – додав Томіленко.
Разом з тим шеф-редактор проєкту «Детектор медіа» Наталя Лігачова зазначила, що під час воєнного стану у держави є законні підстави контролювати інформаційний простір набагато більше, ніж у мирний час.
«Безумовно, під час воєнного стану у держави є законні підстави контролювати інформаційний простір набагато більше, ніж у мирний час. Але, попри це, свобода слова у нас є, бо збереглися онлайн-видання, які покладаються на власне розуміння ситуації. Багато хто з нас самоцензурується, відкладаючи щось на післявоєнний період, хоча останнім часом все більше з’являється розслідувань корупції, зокрема у владі, чого не було на початку війни. У соцмережах панує свобода слова, навіть занадто – часто вона перетворюється у свободу дезінформації та безвідповідальності», – розповіла Лігачова.
Вона також вважає, що держава має також більше контролювати телевізійний простір, адже часто у телевізійників є проблеми з додержанням стандартів журналістики.
«Побільшало контролю за телевізійним простором – і у цифрі, і у кабелі. Виключення з цифрового мовлення трьох опозиційних телеканалів без адекватних пояснень є абсолютно неприйнятним. А Єдиний телемарафон, що був позитивним явищем на початку війни, повністю контролюється державою у ручному режимі. З одного боку, наявність такого єдиного голосу – це добре, а з іншого – якась інформація не потрапляє до споживача і він починає шукати інші джерела, зокрема ті, що розповсюджують дезінформацію і завдають шкоди. Але і у телемарафоні є проблеми з додержанням стандартів журналістики і не завжди у ньому надають перевірену інформацію. Тож свобода слова є, якщо це не протирічить законодавству і не несе загрозу національній безпеці. Але при цьому є звуження плюралізму саме у телевізійному просторі», – зауважила Наталя Лігачова.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Україні спостерігається тенденція до падіння уваги до телебачення. Натомість українці стали більше користуватися Telegram-каналами, аби отримувати оперативні новини.