Переведення стрілок годинника: що це означає на практиці та для чого потрібно

Парламент ухвалив закон №4201 про скасування переведення часу в Україні з зимового на літній. Тож у неділю, 27 жовтня, українці востаннє переводитимуть стрілки годинника на зимовий час. «Главком» пояснює, чому вирішили скасувати переведення часу з зимового на літній та як це вплине на українців та економіку країни. 

Нардепка Євгенія Кравчук радо вітає таке рішення Верховної Ради. «Восени ми перейдемо на зимовий час і залишимось на ньому, тобто UTC+2 або «київський час». Більше жодних збоїв біологічних ритмів і «звикань» до зміни часу», – прокоментувала вона скасування переведення часу в Україні.

Філософ, та член Українського ПЕН Олексій Панич, навпаки, нагадав, що майже всі країни ЄС, які вже скасували такий перехід, обрали на цілий рік літній час. Натомість законопроєкт Стефанчука пропонує залишити в Україні на цілий рік зимовий час (GMT+2). Але, зазначив Панич, цей варіант одразу після його появи називали лобізмом енергетиків, тому що зимовий час на весь рік в Україні – це більші витрати енергії, ніж літній час на весь рік в Україні (GMT+3). 

Урбаніст та волонтер Віталій Селик пояснив, що таке зимовий час  і чи треба переводити годинники в Україні.

Україна на 85% перебуває у часовому поясі +2 години від Грінвіча – влітку в нас GMT+3, а взимку чистий GMT+2.

Це значить, пояснює Селик, що маленька частина Закарпаття географічно знаходиться у зоні Середньоєвропейського часу +1 від Грінвіча. Хоча і практично в багатьох селах поблизу Ужгорода люди досі живуть за австрійським часом. Вірніше, одночасно за двома). У той же час, Луганщина, більша частина Донеччини і невеликі східні шматочки Запоріжжя та Харківщини географічно живуть в зоні +3 години від Грінвіча.

Тобто, коли в центрі нашої зони GMT+2 астрономічний полудень – в Білій Церкві 12:00, то в Ужгороді – астрономічні 11:29, у Луганську – астрономічні 12:37, а у найсхідніших селах 12:41. Якщо дуже просто, то розліт сходу сонця по країні – 1 година 12 хвилин.

Виходить, що Україна на 1 хвилину заходить в GMT +1 і на 11 хвилин у GMT+3.

Що це означає на практиці?

Після переводу на GMT+2 – схід сонця в Ужгороді 26 грудня буде о 08:23, а в Луганську о 07:15. Якби не переводили і залишили GMT+3, то в Ужгороді було б темно до 9:20 ранку.

Це дуже погано для шкільного навчання. Власне, наш розклад єдиного по країні початку уроків о 8:30 і залежить від того, щоб класи освітлювалися природнім світлом, ну і діти йшли до школи переважно вже засвітла. У Варшаві, до речі, початок уроків о 8:00 ранку. Але і схід сонця 26 грудня там фіксується о 7:45.

А якщо не переводити час після зими?

Можна в квітні залишитися в GMT+2 – будемо разом з центральною Європою (вони влітку на +2, а взимку +1), але тоді в Луганську 22 червня сонце зайде о 19:29, а встане о 3:20.

Тобто, переводом годинників ми додаємо економії світла вранці взимку, коли люди активно готуються до активної діяльності та починають навчатися і працювати, а також увечері влітку, коли повертаються з роботи і приступають до домашніх справ. Проте аналітик Максим Білявський каже, що економія всього 2% і це рівень похибки для української енергетики.

Якщо його твердження вірні, то переведення годинників – це більше про комфорт і продуктивність робочого та активного часу у освітлені сонцем години.

І тут вже варто аналізувати та радитися зі психологами та біологами, що має переважити – комфорт денного світла, чи щорічні кризи ритмів організму у дні переведення.

Ну і треба розуміти, що переведення годинників – це компроміси життя у великій родині, що розтягнулася на 1316 кілометрів від заходу до сходу.

«Спільний час – це елемент політики єдання – спільного простору», – підсумував Селик.  

Чому й відколи переводять годинники

Чи переводять годинники інші країни Європи? Так. Ба більше, у світі понад 60 країн використовують цей метод. У Канаді, країнах ЄС, Ізраїлі, Ірані, Австралії та Великій Британії так само практикують зміну часу. Однак, уже багато років поспіль Європа задумується над тим, щоб скасувати переведення.

Переводити годинник залежно від сезону ще 1784 року вигадав тодішній посол США у Франції Бенджамін Франклін. Він підрахував, скільки годин парижани витрачають на сон вранці, коли сонце вже зійшло, і скільки увечері спалюють свічок, перш ніж лягти спати. Порахував Франклін і кількість електроенергії, яку зможуть заощадити фабрики й заводи, коли робота триватиме за денного світла. Тож ідея з переведенням годинників була виправдана потребою в економічній ощадливості.

Вперше переведення стрілок годинника на годину вперед влітку і на годину назад взимку провели 1908 року у Великій Британії. На початку минулого століття перехід на літній і зимовий час пропонував також лондонський підрядник Вільям Віллетт. Він аргументував це можливістю економити електроенергію.

Першою країною, яка офіційно впровадила літній час (зимовий – це стандартний час, за яким вівся облік до цього) стала Німеччина у 1916 році. Це було пов’язано з серйозними ресурсними дефіцитами в країні під час Першої світової війни. Через два роки сезонний перехід ввели також у Сполучених Штатах, а згодом ідею підтримали ще понад 100 країн (згодом деякі почали відмовлятися).

Тож годинники переводять із двох причин: через традицію відповідності біологічному календарному часу та для заощадження електроенергії.

Чому в Україні переводять годинники

Тривалий час в Україні точаться запеклі дискусії з приводу переводу стрілок годинників на зимовий і літній час. Депутати Верховної Ради вже давно не можуть порозумітись з цього приводу.

Україна разом із республіками СРСР 1981 року теж почала переводити годинники задля економії електроенергії та подовження світлового дня. На початку 1990-х в Україні спробували відмовитися від сезонного переходу, однак 1992 року переведення годинників знову відновили, врахувавши порядок обчислення часу, який діє в Європі.

Український уряд 1996 року затвердив постанову, яка регулює порядок переведення стрілок годинника. Нею українці послуговуються і досі.

Переведення годинників на зимовий і літній час справді впливає на економію електроенергії в побуті та на підприємствах, але не дуже суттєво. Водночас така традиція негативно впливає на здоров’я людей через примусову перебудову біологічних ритмів організму. Це впливає на сон, самопочуття людей і внаслідок цього – на працездатність.

У 2011 році ухвалили постанову про скасовування переходу на зимовий час, але пізніше документ був анульований.

У 2021 році Верховна Рада провалила голосування у другому читанні та в цілому за законопроєкт, який мав скасувати в Україні перехід із зимового часу на літній і навпаки. Відповідно до нього Україна мала лишитися на зимовому часі.

Прихильники зміни часу впевнені, що такий перехід економить електроенергію та енергоносії. Противники вважають, що це призводить до порушення біоритмів людини й погіршення здоров’я.

У яких країнах не переводять годинники

Через сумнівну економію енергоресурсів і негативний вплив на здоров'я багато країн світу з часом відмовилися від переходу на літній і зимовий час. Наприклад, годинники не переводять Ісландія, Казахстан, Грузія, Японія, Росія та Білорусь.

2019 року Європарламент підтримав рішення скасувати переведення годинників від 2021 року, однак остаточного рішення немає й досі. Насправді кожна країна Євросоюзу мала б самостійно вирішувати, за яким часом жити. Наразі більшість країн Європи переводять годинники щороку в березні та жовтні.

Як перехід на зимовий час впливає на організм

Учені з Каролінського інституту у Швеції провели велике дослідження та прийшли до висновку, що перехід на зимовий час в останню неділю жовтня супроводжується зниженням ризику серцевого нападу в понеділок. Головною причиною цього є зміни в тривалості сну, які впливають на функціонування серцево-судинної системи.

Восени переведення годинників найчастіше сприймається організмом трішки легше, адже з’являється можливість на одну годину довше поспати. Адаптація до нового часу потребує уваги та дбайливості. Щоб полегшити цей процес, «Главком» підготував кілька корисних порад:

• Нормалізуйте свій сон заздалегідь: почніть регулювати свій режим сну за тиждень до переведення годинника. Це допоможе вашому організму плавно пристосуватися до нового графіку.
• Більше часу проводьте на свіжому повітрі та відпочивайте: активні прогулянки й насолода природою допоможуть зміцнити ваше фізичне та психічне здоров’я.
• Зменшуйте стрес: постарайтеся уникати сильного стресу під час переведення годинника, оскільки стрес може погіршити пристосування до нового часу.
• Звертайте увагу на харчування: збалансована дієта з правильним режимом харчування допоможе підтримати ваш організм під час зміни годинника.
• Додатково, варто врахувати релаксаційні методи, такі як медитація, дихальні практики та йога. Вони також можуть бути корисними для зменшення стресу і покращення вашого фізичного та емоційного стану в період переходу на новий час.

Восени та взимку світловий день коротшає, а через погодні умови люди більше часу проводять в приміщенні. В результаті вони отримують мало світла, що може призводити до погіршення настрою, втомлюваності, болю в м’язах та порушення сну.

Втрата світлої години ввечері після осіннього переведення годинника може спровокувати сезонний афективний розлад – депресію, яка пов’язана з нестачею денного світла. Результати дослідження, опублікованого в журналі Еpidemiology, демонструють, що у перші дні після переведення годинника на зимовий час на 11% збільшується кількість нових діагностованих депресій у порівнянні з іншими періодами року. 

Позитивні зміни, які можна відчути після переведення годинника:

• Можливість здійснити свою мрію і стати жайворонком. В перші два тижні адаптації це легше зробити, ніж зазвичай, адже пробудження є легшим;
• ритм людського організму задає поява сонця, тому створення умов тривалого світлового дня – позитивний процес;
• після переведення годинника варто знизити інтенсивність роботи й побутових навантажень, тож є час сповільнитись і насолодитися осінню, ритуалами для свого здоров'я. 

Чому не можна лишитися на літньому часі

Україна та країни Європейського союзу планують найближчим часом відмовитися від переведення годинника. Проте досі точаться дискусії, за яким часом краще продовжити жити: за літнім чи зимовим.

З погляду економії енергії логічно було б жити за літнім часом, однак науковці та медики виступають проти. Річ у тім, що це може бути шкідливим для здоров’я населення. Науковці з Національного інституту раку США довели, що перебування у найбільш західній точці часових поясів у Штатах схоже до постійного життя за літнім часом. Люди, які переїздять у той регіон, мають підвищений ризик розвитку різних типів онкологічних захворювань.