Примирення українців і росіян: глава УГКЦ назвав дві обов’язкові умови
Україна змінить своє ставлення до країни-агресора тільки після нового Нюрнберзького процесу
Примирення країн-учасників війни у майбутньому можливе, але агресор має виконати низку умов. Про це керівник Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук) розповів у інтерв’ю НВ.
Очільник УГКЦ згадав акцію примирення під час Хресної ходи, організовану у столиці Італії Ватиканом. «Виявилось, що такого типу заходи готуються дуже заздалегідь. Цей текст Хресної дороги і задумка були приготовлені і написані ще до початку російсько-української війни», – пояснив Святослав, зазначивши, що, повідом Святий престол українців про цю ідею перед початком війни, реакція нашого суспільства була б не такою різко негативною.
Щодо можливого примирення українців і росіян у майбутньому, глава УГКЦ таку ідею не став відкидати: «Сама ідея примирення як така належить до осердя християнської віри». Втім, додав Святослав, для того, щоб цей процес міг розпочатися не між ідеями, а між конкретними людьми, громадянами двох країн – потрібне виконання двох важливих умов.
Перша умова, зазначив Святослав Шевчук, це припинення війни. «Не можна говорити про лікування ран тоді, коли тобі невпинно ворог їх наносить. Щоб миритися найперше треба бути живими», – пояснив очільник українських греко-католиків. Тож зараз про примирення немає сенсу навіть думати.
Після цього має бути виконана друга обов’язкова умова – засудження злочинців. «Це є справедливість по відношенню до жертви», – пояснив Блаженніший Святослав. Він нагадав, що польський і німецький народи примирилися завдяки Нюрнберзькому процесу, який не лише засудив військових злочинців, а і нацизм як ідеологію.
Тож, зазначив глава УГКЦ, «в нашій ситуації будь-який початок діалогу про примирення між українцями і росіянами може бути лише тоді, коли відбудеться Нюрнберзький процес над цією вбивчою ідеологією, яка була оголошена як підручник геноциду проти українців офіційними виданнями Росії». Зокрема, Святослав згадав пропагандистське видання РІА «Новості».
Нагадаємо, 15 квітня у Колізеї відбулася Хресна хода за участі українки та росіянки. Вони спільно тримали хрест під час 13-ї стації, за попереднім задумом, цю зупинку мали супроводжувати текстом роздумів, у якому звучить теза про «братні народи».
Однак, під тиском громадськості від промови відмовилися, хоча жінки все ж спільно взяли участь у дійстві.