Голова Нацради пояснила, як працює закон «Про медіа»
Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення припускає, що з часом в Україні розширюватимуться норми онлайн регулювання медіа
Регулювання онлайн-медіа є світовою тенденцією. В Україні ці норми розширюватимуться. Про це заявила голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна».
«Закон «Про медіа» не передбачає підзвітності соцмереж чи інших платформ спільного доступу до відео. Він уперше в історії України запроваджує регуляцію онлайн-простору, проте фактично не зачіпає цифрові платформи. Коли закон був ще проєктом і над ним працювала робоча група, багато галасу здіймалося навколо регулювання інтернету, що трактувалося як капітальний наступ на свободу слова. Хоча регулювання онлайну – нормальна й необхідна практика в усьому демократичному світі. Проте розробники закону... зупинилися на вкрай обережному ліберальному підході, як першому кроці», – сказала Ольга Герасим'юк.
Голова Нацради зазначила, що на сьогодні діє добровільна реєстрація онлайн-медіа, і блогери також можуть реєструватися як онлайн-медіа за бажання та заради переваг, які така реєстрація надає їхній діяльності.
За її словами, з платформами доступу до інформації та відео Національна рада може укладати меморандуми про співпрацю і звертатися з проханням видалити певний контент, якщо він порушуватиме українське законодавство про медіа.
«Про більше поки що не йдеться. Водночас ми усвідомлюємо, що регулювання онлайну є невідкладною світовою тенденцією, і до цього йдуть десятки країн. Тому з часом і в Україні ці норми будуть розширюватися і доповнюватися новими», – додала Герасим'юк.
Щодо блогерів, які не реєструватимуться, голова Нацради заявила, що до моменту їхньої реєстрації вони не є суб'єктам у сфері медіа і підстав застосовувати до них заходи реагування немає.
«Однак відповідно до закону (п. 14, ст. 92) Національна рада може звертатися до іноземних провайдерів аудіовізуальних медіасервісів на замовлення, а також провайдерів платформ спільного доступу до інформації щодо обмеження поширення на території України програм і користувацької інформації чи відео, які порушують вимоги статей 36, 42, 119 закону. Тобто вимога дотримуватися норм закону щодо контентних обмежень стосується всіх – і зареєстрованих медіа, і незареєстрованих суб'єктів», – заявила вона.
Герасим'юк наголосила, що якщо блогер порушує вимоги закону, регулятор уповноважений розпочати комунікацію з адміністратором платформи, на якій цей блогер діє, також порушення дає підстави просити про видалення відповідного контенту.
Нагадаємо, що Ольга Герасим'юк заявила, що Україна створить словник «небажаної» лексики для журналістів. Словник міститиме рекомендації щодо висвітлення чутливих тем та інформації про деякі спільноти – етнічні, національні, ЛГБТІК, людей з інвалідністю.