Смерть Степана Хмари: знакові цитати та факти з життя Героя України
Політик був співавтором Конституції, закликав до рішучих дій після окупації Криму, а нинішню владу називав «перекотиполем»
Сьогодні, 21 лютого, помер Герой України, депутат чотирьох скликань, багаторічний політв'язень радянських концтаборів та співавтор Конституції України Степан Хмара. Йому належать чимало знакових цитат, деякі з яких наводить «Главком».
«У українців є така властивість – не дуже дослухатися до своїх пророцтв»
Степан Хмара вважав, що депутатам потрібно навчитися слухати і користуватися досягненнями, які уже є. «У нас кожен президент, який приходить, вважає, що держава починається з нього», – заявляв Герой України, і розповідав, що за нинішнього президента на державні заходи жодного разу не отримував запрошення, не дивлячись на свій статус.
«Справжньої зміни влади в Україні не відбулося»
На думку Хмари, фактично справжньої зміни влади в Україні не відбулося – змінилися тільки персоналії, особи, групи при владі, але суть, система та механізми, за його словами, збереглися старі. Він наголошував, що ніхто з представників попереднього режиму не покараний.
«Україна повинна перетворити Крим в чорну діру для Росії»
Хмара був переконаний, що окупований Крим необхідно повністю блокувати з української сторони. Він заявляв, що наша країна мусила для Росії перетворити Крим в чорну діру, тому що для країни-агресорки надзвичайно важко утримувати півострів.
«Кінець російської імперії, ключі від її кінця, знаходяться в Україні»
Хмара завжди, будучи депутатом, приділяв особливу увагу оборонному комплексу. Він намагався зберегти ядерний статус України, але тоді політики не були готові до цього. Він розповідав, що були лише окремі депутати, які розуміли, що таке РФ і мали можливість стратегічного мислення.
Степан Хмара завжди казав, що років не відчуває, бо постійно у русі і у боротьбі.
Факти з життя Степана Хмари
Його політична діяльність почалася у 70-х роках минулого століття – він поширював самвидав і зокрема «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу і прогрес» Андрія Сахарова, яку переклав українською. Після того, як у 1972-1973 роках радянська влада арештувала і відправила у заслання В'ячеслава Чорновола, Хмара разом із Олесем Шевченком редагував «Український вісник» – самвидавівський журнал, у якому публікували твори Василя Симоненка, Василя Стуса, Івана Світличного, Івана Дзюби.
У 1975 році у КДБ висунули звинувачення проти Хмари у нібито забороненій приватній практиці стоматолога, але згодом справу закрили через відсутність доказів. У 1980-у Степана Хмару заарештували і за «приватне підприємництво», і за «антирадянську агітацію і пропаганду» та засудили до семи років суворого режиму та п'яти років заслання. Майже сім років він просидів у концтаборах суворого режиму на Уралі і повернувся додому у 1987-му, за три з половиною роки до незалежності.
Декларація про державний суверенітет України
У 1990-му Хмара став депутатом парламенту і разом із іншими націонал-патріотами, що входили до «Народної ради» був одним із авторів Декларації про державний суверенітет України. Також був співавтором інших законів – про конфіскацію майна Компартії, департизацію державних установ і правоохоронних органів. Степан Хмара був одним із ініціаторів статті Конституції України про те, що на території України не допускається розташування іноземних військових баз.
Він першим із депутатів підтримав «революцію на граніті» у жовтні 1990 року – страйк і голодування студентів на площі Жовтневої Революції (нинішній Майдан Незалежності), і сам голодував два тижні.
Революції та протести
У листопаді 1990 року Степана Хмару заарештували за звинуваченням у нападі на працівника міліції, через що він оголосив голодування. Вийшов на волю у квітні 1991 року, а після провалу «ГКЧП» і розпаду Союзу справу закрили. До парламенту політик обирався кілька разів – і як самовисуванець, і у складі Блоку Юлії Тимошенко. Після того, як остання підписала газові угоди з президентом РФ Володимиром Путіним, Хмара залишив цю політичну силу і звинуватив Тимошенко у «продажу України».
Степан Хмара активно брав участь у всіх наймасовіших акціях протесту в Україні. Віктор Ющенко за свого президентства нагородив політика найвищими державними нагородами: званням Герой України, орденом Ярослава Мудрого та орденом Свободи. Степан Хмара, попри поважний вік, був активним учасником Революції гідності за часів Віктора Януковича.
Реакція на окупацію Криму
Коли у березні 2014 року росіяни захоплювали будівлю Верховної Ради Криму, Степан Хмара пропонував «зрівняти із землею кримський парламент» разом з усіма, хто там перебував. Після подій у Криму і на Донбасі політик закликав розірвати усі відносини із Росією, проводити спецоперації зі знищення ватажків самопроголошених республік, захоплювати високопосадових осіб РФ, а не вести переговори у Мінську.
Український парламент 2014-2019 років Хмара називав «огидним посміховиськом», до якого «бридко заходити». Він брав участь в акціях протесту разом із Міхеілом Саакашвілі, звинувачуючи президента Петра Порошенка у потуранні олігархам і корупціонерам та незаконному збагаченні.
У одному зі своїх останніх інтерв’ю – у День Незалежності 24 серпня минулого року, Степан Хмара наголошував, що зараз іде боротьба із споконвічним зовнішнім ворогом – Росією, а також на внутрішньому фронті.
Варто додати, що Степан Хмара казав, що «ніколи не бачив тієї України, про яку мріяв». Саме цим він пояснював те, що був в опозиції усе своє політичне життя.