Солдат, який беззмінно провів на позиціях 76 днів, пояснив, як з початку війни змінилося поняття лінії фронту
Олександр Хоменко: «Слова «передній край», «лінія вогню» перетворилися з термінів на художні образи, бо «краю» не стало»
Завідувач Музею Української революції 1917-1920 рр., нині військовослужбовець Олександр Хоменко, який став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення Росії та беззмінно провів на позиціях 76 днів розповів, як з початку війни змінилося поняття лінії фронту. Про це військовий поділився в інтерв'ю «Главкому».
Військовослужбовець розповів, що такі поняття як «передній край», «лінія вогню» для військових з часом перетворилися на художні образи, адже «краю» вже немає. Хоча на початку повномасштабного вторгнення протягом 2022-2023 років, коли ще майже не було дронів, фронт ділили чіткі лінії окопів.
Олександр Хоменко пояснює, що зараз між ЗСУ та окупантами є зона, де розташовані наші позиції, а між ними росіян. Її глибина складає 5-7 км. «Там дифузно мігрують наші та їхні. Невідомо, хто у кого в оточенні. У тилу наших позицій можуть бути вони, а ми – в їхньому тилу. Тобто війна у тебе на 360 градусів», – розповів Олександр Хоменко.
Військовий згадав що, коли наших солдатів було мало, між позиціями ЗСУ та росіян були відстані в один кілометр. Саме в ці «дірки» проходили росіяни попри те, що українські військові контролювали лінії розмежування дронами. Олександр Хоменко розповів, що зазвичай росіяни йдуть на штурм по 8-10 піхотинців, або на 5-6 мотоциклах.
«І ми, і москалі розуміємо, що ті, хто йде на штурм, будуть мертвими або пораненими в перші 20-40 хвилин бою. Спочатку по них відпрацюють наші FPV, арта, а потім висуваємося ми й добиваємо тих, хто доповз до сектору вогню, тобто в досяжність стрілецької зброї наших позицій. Вб’ють практично всіх, але один-двоє можуть проскочити до нас у тил. Весь тил за позиціями поритий бліндажами, де може бути вода або якась їжа. І той чорт, котрий вижив, переховується там та чекає наступного штурму, в якому, може, хтось із їхніх виживе і дотягнеться сюди», – поділився військовий. Через такі випадки з часом утворюється група окупантів, наприклад, з чотирьох, чи шістьох солдатів, «яка вже може діяти».
За словами історика, росіяни застосовують подібну тактику й зараз, як, наприклад, на Донеччині та Запоріжжі.
Крім цього, Олександр Хоменко розповів, що одного разу він мав нагоду дізнатися, що є в аптечці окупанта, яку наші військові знайшли в полоненого російського військового. «Звичайний бинт, гемостатик, пластир, жгут. Ні турнікета, ні оклюзійної наліпки (при пораненнях грудної клітки, – «Главком»). Тобто це аптечка «в останню путь». М’ясо-піхота», – зазначив захисник.
Однак військовий додає, що не варто недооцінювати армію РФ. Адже, за його словами, Росія відправляє на війну не лише «чмобіків», але й гарно навчену та професійну піхоту.
Нагадаємо, як 57-річний Олександр Хоменко з позивним Історик, молодший сержант батальйону «Свобода» бригади Нацгвардії «Рубіж» дав інтерв'ю «Главкому». Військовий поділився спогадами після того, як провів беззмінно на позиціях 76 днів.