Верховна Рада ініціювала визнання злочинів СРСР на Закарпатті
Депутати пропонують засудити репресії радянської влади проти цивільного населення краю
Народні депутати зареєстрували проєкт постанови про заяву Верховної Ради щодо визнання і засудження злочинів радянської військової адміністрації на Закарпатті у 1944–1946 роках. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Верховну Раду України.
Проєкт постанови №16005 зареєстрований 1 вересня 2026 року. Серед його ініціаторів – голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко, заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк, а також Микита Потураєв, Ігор Кривошеєв та інші народні депутати. Наразі документ перебуває на опрацюванні в Комітеті Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
У разі ухвалення постанови парламент затвердить заяву, у якій пропонується офіційно визнати злочинний характер репресій проти цивільного населення Закарпаття та засудити дії радянських органів влади. У проєкті йдеться про незаконні затримання, депортації без судових рішень, примусову працю, переслідування за національною та релігійною ознаками, а також репресії проти представників інтелігенції, культури, освіти й громадського життя.
«Визнати злочинний характер та засудити репресії, яких зазнало цивільне населення Закарпаття внаслідок злочинних дій державних органів влади СРСР у 1944–1946 роках», – йдеться у проєкті постанови.
Що пропонують визнати
Автори проєкту заяви зазначають, що після встановлення радянської військової адміністрації на Закарпатті органи НКВС і СМЕРШ проводили масові затримання цивільних чоловіків. За текстом документа, чоловіків віком від 18 до 50 років затримували під приводом «мобілізації» на роботи та відправляли до таборів ГУЛАГу без судових рішень. Серед репресованих автори називають угорців, німців, представників українського національного руху, заможних селян, інтелігенцію та діячів культури й освіти.
Історичні дослідження підтверджують масштабні інтернування та вивезення населення Закарпаття до радянських таборів. За даними праць, оприлюднених Інститутом історії України НАН України, у листопаді–грудні 1944 року були затримані тисячі чоловіків угорської та німецької національностей. Частину з них направили до таборів, зокрема на примусові роботи в інших регіонах СРСР.
Окремо в проєкті згадані репресії проти греко-католицького духовенства та вірян, які виступали проти ліквідації Ужгородської унії. Раніше «Главком» писав, що після встановлення радянської влади на Закарпатті представники релігійних структур, які не погоджувалися з політикою комуністичного режиму, зазнавали переслідувань.
Детальніше про історію радянських репресій на Закарпатті та інтернування угорців і німців – у матеріалі «Главкома» про Свалявський меморіальний парк: «Вандалізм Стіни плачу у Свалявському меморіальному парку – це спроба дестабілізувати ситуацію на Закарпатті».
Подібну постанову вже реєстрували
Нинішня ініціатива продовжує парламентську роботу над цією темою. У березні 2025 року було зареєстровано проєкт постанови №13096 про визнання та засудження репресій радянської військової адміністрації проти угорців та німців Закарпаття у 1944–1946 роках. У лютому 2026 року документ включили до порядку денного Верховної Ради.
Дослідницька служба Верховної Ради у своїй інформаційній довідці за цим проєктом зазначила, що питання репресій угорців і німців Закарпаття потребує подальшого наукового опрацювання із залученням установ Національної академії наук України та закладів вищої освіти. Серед джерел Служба назвала архівні документи та праці українських істориків.
Новий проєкт має ширше формулювання – він стосується не лише угорців та німців, а цивільного населення Закарпаття загалом. Автори пропонують також сприяти дослідженню репресій, оприлюдненню архівних документів і вшануванню пам’яті жертв.
Нагадаємо, у 1944 році радянські війська вступили на територію Закарпаття. Бої за Чоп розпочалися 28 жовтня, а остаточно німецькі війська залишили Закарпаття наприкінці листопада. Улітку 1945 року Чехословаччина передала Закарпаття Радянському Союзу, після чого край увійшов до складу УРСР. Про історію вигнання нацистських окупантів із Закарпаття писав «Главком».