Вісім годин чекав на евакуацію з кулею у голові: неймовірна історія порятунку бійця «Азова»
Сід міг не йти на війну – на момент повномасштабного вторгнення росіян йому було менше ніж 27 років
Остап Кошла – боєць 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» із позивним Сід. У ближньому бою йому прострелили голову. Захисник вісім годин чекав на евакуацію. Неймовірну історію порятунку та відновлення військового розповідає ВВС.
Хлопець міг не йти на війну – на момент повномасштабного вторгнення росіян йому було менше ніж 27 років. Та й батько, який вже служив, був проти.
«Одна людина з нашої родини вже воює – досить!», – говорив він Остапу.
Однак, хлопець не дослухався та долучився до «Азову». Поранення отримав у серпні 2023 року під Кремінною.
«У нас був штурм. Спочатку куля прийшла в коліно, потім у плече і в голову. Три кульові. Хлопці мене на евак несли, деякі з них так само були «300», не мали сили. Ми розуміли, якщо будуть мене всі нести – можемо не дійти», – згадує Сід.
Так військовий опинився сам у лісопосадці.
«Пам'ятаю, що я лежав біля дерева. Я не міг повернутися, бо розумів, що в мене паралізувало пів тіла. Мухи почали їсти», – згадує Остап день поранення.
Бійці, які вимушено залишили Сіда, пішли за допомогою. Знайти пораненого вдалося за допомогою дрона.
«Побачили, що я ногу підіймаю. І тоді мене забрали», – каже Остап.
Коли Анна, наречена бійця, дізналася про поранення, дивувалася, як йому вдалося вижити.
Хлопець каже – пів тіла не відчував. Патронатна служба «Азова» допомогла йому потрапити в реабілітаційний центр. Уперше став на ноги через півтора-два тижні після поранення. І, попри все, – не втрачав оптимізму.
«Я не думала, що людина може при цьому бути абсолютно позитивною весь час. Це моя гордість», – додає Анна.
Минув час після реабілітації. Сід одружився й в молодій родині з’явився улюбленець – собака. Про свій стан нині хлопець говорить так:
«Їжджу на авто, плаваю, жму штангу. Став амбасадором реабілітаційного центру – допомагаю побратимам».
Раніше Державна прикордонна служба опублікувала щемливу історію про те, як військовий пожертвував усі зібрані кошти на своє лікування, аби оплатити лікування свого побратима.