Віталій Мовчан. Історія зенітника, який ціною життя захистив українське небо

Він обожнював техніку, а свою бойову машину знав буквально «до гвинтика». За це Віталія Мовчана поважали підлеглі, навіть старші за віком. У 23-річного лейтенанта все було попереду – кар’єра, сімейне щастя. Та життя Віталія обірвала путінська орда. Офіцер загинув 24 лютого, у перший день повномасштабної війни, захищаючи селище Трьохізбенка на Луганщині.

Народився Віталій Мовчан на Харківщині, у місті Куп’янськ. Після повноліття пішов до армії, а 2016 року уклав контракт та став механіком-водієм Збройних сил України. Згодом у Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба здобув вищу освіту.

«Друзі та однополчани згадують Віталія, як спокійну, врівноважену, принципову людину, доброго та чуйного хлопця, який щиро любив своїх рідних і близьких, добре навчався, причому – любив подискутувати з викладачами на цікаві йому теми, завжди охоче відгукувався, коли комусь потрібна була його допомога або порада. Мав добре почуття гумору і тому легко підтримував розмови з колегами. Любив порядок, і всіляко намагався підтримувати дисципліну у своєму підрозділі», – розповідає про Героя видання АрміяInform.

Обслуга зенітно-ракетного комплексу, яку очолював Віталій, у день повномасштабного вторгнення Росії перебувала на бойовому чергуванні. Воякам довелося прийняти бій із ворогом, сили якого значно переважали. Віталій Мовчан провів перший у житті бойовий пуск зенітної ракети, і удача – одразу ж уразив повітряну ціль. Як з’ясувалося, обслуга збила російський багатоцільовий винищувач четвертого покоління Су-30. Вартує він близько 33 мільйонів доларів. Пізніше вдалося знищити також безпілотник противника.

Як повідомляє Міністерство оборони України, авіація рашистів почала полювати на український ЗРК та його екіпаж. Пара ворожих Мі-24 на критично малій висоті підібралася до тимчасової стартової позиції і вдарила по ній некерованими ракетами. Віталій загинув на бойовому посту, його підлеглі дістали важкі поранення.

За мужність і героїзм під час захисту держави лейтенанту Віталію Мовчану присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Похоронили Віталія Мовчана 18 березня у місті Володимир на Волині. Тут він якийсь час жив зі своєю нареченою. За день до церемонії прощання герою мало б виповнитися 24 роки. Мати провести сина в останню дорогу не змогла – залишилася в окупованому Куп’янську.

На прощання прийшли друзі, близькі загиблого, а також побратими, жителі громади, представники місцевої та районної влади.