Волонтерка та парамедикиня з Дніпра. Згадаймо Ольгу Гриценко
Про те, що Ольга Гриценко вирішила піти на війну, не знали навіть рідні
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Ольгу Гриценко.
Старший сержант, медик у 413-му окремому стрілецькому батальйоні Ольга Гриценко загинула 3 березня 2024 року. Про це повідомив Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара.
Народилася Ольга Гриценко 23 вересня 1975 року у місті Дніпро, тоді Дніпропетровськ. Працювала медсестрою. З 2014 року була волонтером, зокрема, допомагала вимушеним переселенцям і постраждалим від бойових дій, проводила навчання з такмеду.
«Достатньо було тільки сказати, що в тебе є якась проблема – Оля була перша, яка бігла вирішувати цю проблему, – згадує подруга Світлана. – У неї був такий стрижень, якщо вона вирішила, то так воно і було. І всі приходили на її перший поклик... Вона була така людина, яка потребувала якоїсь діяльності. Вона була патріоткою, переживала за всіх. Дуже світла людина, енергійна. Вона могла подзвонити о другій годині ночі і сказати в мене є ідея – завтра організовуємо свято».
Дізналася жінка про загибель подруги, коли зателефонували на її мобільний телефон.
«Мій чоловік зателефонував на її номер і взяла слухавку жіночка і сказала, що Олі з нами більше не має. Був приліт прямо у частину там, де служила вона. Загинула тільки вона одна. Під Куп’янськом вона була», – каже подруга загиблої Світлана.
Ольга навчалася у Дніпровському національному університеті на факультеті медичних технологій, діагностики та реабілітації (фах «Соціальна робота»), але не завершила навчання, бо у 2023 році долучилась до ЗСУ. Про це рішення, за словами подруги, не знали навіть рідні.
Ольга Гриценко загинула 1 березня 2024 року під Куп'янськом на Харківщині, від прильоту корегованої авіаційної бомби (КАБ).
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.