Поліг, рятуючи життя побратиму. Згадаймо Дмитра Кузьміна

Дмитро Кузьмін без вагань пішов до війська, коли країні знадобився захист
колаж: glavcom.ua

Дмитро Кузьмін захищав країну у складі десантно-штурмових військ, згодом був переведений до стрілецької частини

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Дмитра Кузьміна.

23 листопада 2024 року  поліг, рятуючи життя побратиму, 29-річний воїн Дмитро Кузьмін. Сталося це в районі населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецкого району Луганської області. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Чернівецьку обласну раду.  

Народився Дмитро Миколайович Кузьмін 8 листопада 1995 року в селі Киселів. Жив там із батьками та сестрою, закінчив місцеву школу. Навчання продовжив у Заставні, здобув фах тракториста-машиніста. Дмитро був чесним, доброзичливим хлопцем, любив своїх рідних та мріяв подорожувати.

Дмитро Кузьмін прагнув створити родину, однак на заваді стала війна.
фото: Чернівецька обласна рада

Після навчання влаштувався на роботу електромонтером, переїхав до села Дубове, що в Кам’янській громаді. Прагнув створити родину, однак на заваді стала війна.

2023 року Дмитра Кузьміна мобілізували. Захищав країну у складі десантно-штурмових військ. Згодом його перевели до стрілецької частини.  

Дмитро Кузьмін захищав країну у складі десантно-штурмових військ
фото: Чернівецька обласна рада

Загинув захисник, рятуючи життя побратиму. Трапилося це 23 листопада 2024 року в районі населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецкого району Луганської області.

«Страшна війна обірвала молоде життя у розквіті сил. Скільки доброго і світлого могло бути в нього попереду. Дмитро назавжди залишиться в наших серцях незламним Воїном, який загинув за незалежність України», – кажуть у Кам’янській громаді.

Поліг захисник, рятуючи життя побратиму в районі населеного пункту Білогорівка на Луганщині
фото: Чернівецька обласна рада

Поховали захисника у селі Дубове. У нього залишилися батьки та сестра.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.