Боронив Україну у складі штурмового полку. Згадаймо Андрія Солтисіка
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів Андрій Солтисік став на захист Батьківщини
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Андрія Солтисіка.
9 грудня 2025 року загинув на фронті захисник України Андрій Солтисік на позивний Падре. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Львівську міську раду.
Андрій Солтисік народився 25 вересня 1985 року у Львові. Навчався у середній загальноосвітній школі I‑III ступенів № 36 м. Львова. Здобув професію техніка-будівельника у Львівському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну, згодом – у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького.
Працював у сфері продажу на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Андрій любив футбол і був відданим фанатом футбольного клубу «Карпати». Любив читати, цікавився історією України та знав її бездоганно. Був справжнім патріотом, мав добре почуття гумору, завжди усміхався й охоче відгукувався на прохання про допомогу. Брав активну участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на донецькому, південно-слобожанському, курському, луганському та запорізькому напрямках у складі 210-го окремого штурмового полку Сухопутних військ Збройних сил України.
Нагороджений відомчою відзнакою Міністерства оборони України медаллю «За поранення».
9 грудня 2025 року захисник України Андрій Солтисік загинув, захищаючи Україну.
Поховали Андрія Солтисіка на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань № 87 (вул. Пасічна).
У захисника залишилися мати та сестра.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.