Боронив Україну на луганському напрямку. Згадаймо Артема Бабінського
У 2024 році Артем Бабінський став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Артема Бабінського.
Захисник України Артем Бабінський на позивний Япончик загинув на фронті 5 грудня 2024 року. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Львівську міську раду.
Артем Бабінський народився 5 квітня 1995 року у селі Нетребівка Вінницької області. Навчався у Нетребівській гімназії-філії Томашпільського ліцею Томашпільської селищної ради Вінницької області. Згодом у приватному вищому навчальному закладі «Вінницький фінансово-економічний університет» за спеціальністю «Правознавство» та в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини за спеціальністю «Історія та археологія».
Проходив строкову військову службу, після чого продовжив службу в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Зі слів рідних, Артем любив читання, займався спортом, захоплювався футболом і музикою. Був цілеспрямованим і мужнім, добрим та щедрим, привітним, виконавчим й охайним, справедливим і чесним, люблячим батьком та чоловіком.
Був учасником Антитерористичної операції та Операції Обʼєднаних сил у складі 131-го окремого розвідувального батальйону імені полковника Євгена Коновальця Сухопутних військ Збройних Сил України.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на луганському напрямку у складі 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго Сухопутних військ Збройних сил України.
Нагороджений відзнаками Міністерства оборони України, серед яких – медаль «За поранення» та нагрудний знак «Знак пошани», медаллю «Кров за Україну», Хрестом розвідника 131-го окремого розвідувального батальйону імені полковника Євгена Коновальця, відзнакою начальника управління розвідки Оперативного командування «Південь», відзнакою начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного «За взірцевість у військовій службі», медаллю «Захист рідної землі» та нагрудним знаком «Учасник АТО».
Поховали захисника 19 січня 2026 року на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).
У Артема Бабінського залишилися донька, дружина, батьки та сестра.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.