На війні поліг двоборець з Івано-Франківщини. Згадаймо Богдана Бухонка

Богдан Бухонко загинув від удару FPV-дрона поблизу села Піщане Харківської області
колаж: glavcom.ua

З початком повномасштабного вторгнення РФ Богдан Бухонко 11 березня 2022 року був мобілізований до ЗСУ

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Богдана Бухонка.

У Харківській області 6 травня 2024 року загинув 26-річний боєць з Ворохти, що на Івано-Франківщині, Богдан Бухонко. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Ворохтянську селищну раду.

Богдан Бухонко народився 24 травня 1997 року у Ворохті на Івано-Франківщині. Ще з дитинства хлопець виявляв надзвичайну витримку та спортивний хист, захопившись лижним спортом. Юнак займався лижним двоборством в Івано-Франківській обласній комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі зимових видів спорту, де неодноразово демонстрував високі результати і виконав норматив кандидата в майстри спорту.

Після закінчення дев’яти класів Богдан продовжив навчання в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання, поєднуючи освіту з тренуваннями. Згодом він здобув професію педагога та тренера-інструктора з лижного спорту, передаючи власні знання і навички новому поколінню.

Бухонко працював на курорті Буковель, де і познайомився зі своєю коханою дівчиною Діаною. З 2021 року він навчав дітей футболу в комунальному клубі «Олімп» у селі Татарів Надвірнянського району Івано-Франківської області.

З початком повномасштабного вторгнення РФ Богдан 11 березня 2022-го року був мобілізований до ЗСУ
фото з соцмереж

З початком повномасштабного вторгнення РФ Богдан 11 березня 2022-го року був мобілізований до Збройних сил України, служив у лавах Державної прикордонної служби. Пройшовши підготовку, він проходив службу на Сході країни – спершу в Луганському прикордонному загоні, де обіймав посаду водія першої групи мінометів вогневого відділення, а пізніше – у 4-й прикордонній комендатурі швидкого реагування.

Богдан мужньо воював на ділянках, які постійно піддавалися ворожим обстрілам з мінометів та артилерії, неодноразово брав участь у відбитті штурмових атак загарбників, демонструючи стійкість, рішучість та героїзм. У районі села Піщане Куп’янського району на Харківщині Бухонко і його побратими забезпечували оборону позицій зведеного підрозділу, стримуючи наступ агресора.

6 травня 2024 року, незважаючи на складні умови та постійні обстріли, молодший сержант Бухонко виконував бойове завдання з оборони ротно-опорного пункту «Кристал» у Піщаному. Під час атаки російських сил FPV-дронами Богдан отримав поранення, які виявилися смертельними.

Поховали Богдана 12 травня 2024 року в рідній Ворохті.

Прощання з захисником
фото: vorokhtianska-rada.gov.ua

За особисту мужність, відвагу та самовідданість у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Богдан Бухонко посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Богдан Бухонко
фото: vorokhtianska-rada.gov.ua

У воїна залишилася мама, тато, брат, сестра і кохана дівчина.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.