Боронив Україну у складі протитанкового батальйону. Згадаймо Дмитра Колеснікова

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Дмитра Колеснікова.

Захисник України Дмитро Колесніков на позивний Старшина загинув на війні 2 грудня 2024 року. Лише тепер тіло воїна передано рідним для поховання. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Львівську міську раду.

Дмитро Колесніков народився 24 квітня 1966 року у Львові. Навчався у середній загальноосвітній школі № 77 м. Львова з поглибленим вивченням економіки та управлінської діяльності. Згодом здобув професію регулювальника радіоапаратури у Технічному фаховому коледжі Національного університету «Львівська політехніка».

Проходив строкову військову службу у складі Державної прикордонної служби України.

Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівський завод «Лорта», проходив службу в органах Служби безпеки України, а згодом – інструктором із практичного навчання водіння на приватному підприємстві «Світлофор».

Зі слів рідних, Дмитро захоплювався риболовлею та вправно ремонтував автомобілі. Дуже любив Львів, добре ставився до тварин і мав багато друзів. Завжди був готовий допомогти. Для своєї родини він був надійною опорою, прикладом мужності, сили духу та стійкості.

У 2023 році добровільно став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на херсонському та донецькому напрямках у складі 18-го окремого протитанкового батальйону Збройних сил України.

2 грудня 2024 року Старшина загинув на війні. Лише тепер тіло воїна передано рідним для поховання. 

Чин похорону воїна відбувся 19 грудня 2025 року у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після загальноміської церемонії прощання на площі Ринок захисника поховали на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань № 87 (вул. Пасічна).

У Дмитра Колеснікова залишилися дружина, донька, двоє синів, похресник та племінниця.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.