Поліг під час бойових дій на Донеччині. Згадаймо Едуарда Котенка
Котенко виконував бойові завдання на донецькому напрямку у складі 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської Сухопутних військ ЗСУ
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Едуарда Котенка.
Захисник України Едуард Котенко загинув на війні 17 лютого.2026 року. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Львівську міську раду.
Едуард Котенко народився 13 грудня 1977 року у селі Сонячне Автономної Республіки Крим. Він навчався у середній загальноосвітній школі міста Подільськ (раніше – Котовськ) Одеської області. Згодом здобув професію інженера-енергетика у Національному університеті «Львівська політехніка». Закінчив військову кафедру.
Працював Едуард Котенко енергетиком на приватних підприємствах, а згодом здійснював підприємницьку діяльність.
Зі слів рідних, Едуард був активним і життєрадісним, мав багато друзів, був душею компанії. Захоплювався більярдом, любив полювання та риболовлю.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів Едуард Котенко став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на південно-слобожанському напрямку у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України.
Згодом проходив службу у 355-му навчальному механізованому полку 184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Збройних сил України. Також виконував бойові завдання на донецькому напрямку у складі 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської Сухопутних військ Збройних сил України.
17 лютого.2026 року захисник Едуард Котенко поліг на війні. Поховали захисника 20 лютого 2026 року на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.
У полеглого воїна залишилися дружина, мати та дві доньки.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.