Поліг, виконуючи бойове завдання на Донеччині. Згадаймо Юрія Костенка

З початком повномасштабного вторгнення Юрій Костенко став на захист України
колаж: glavcom.ua

Костенко боронив Київ, а згодом виконував бойові завдання на Донеччині

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Юрія Костенка.

17 березня 2026 року, виконуючи бойове завдання поблизу Олексієво-Дружківки на Донеччині, загинув киянин Юрій Костенко. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на голову Оболонської РДА Кирила Фасика

Юрій Костенко народився і виріс у Києві. З дитинства вирізнявся наполегливістю, силою характеру та вмінням досягати поставлених цілей. Він був людиною світлої душі – щирим, надійним, завжди готовим підтримати і бути поруч.

Навчався у школі №42, згодом здобув середню спеціальну освіту у СПТУ №9. У юності активно займався спортом, зокрема важкою атлетикою, за що отримав позивний Фітнес, який залишився з ним на все життя.

З початком повномасштабного вторгнення без вагань став на захист України. У складі 129 окремого батальйону боронив Київ, а згодом виконував бойові завдання на Донеччині – під Бахмутом, Часовим Яром, Кліщіївкою, Костянтинівкою, Дружківкою.

Навіть у найважчі моменти війни Юрій залишався людиною, яка цінує життя і любов. Улітку 2022 року, перебуваючи на позиції, він зробив пропозицію своїй коханій. Уже в липні вони одружилися.

Юрій Костенко виконував бойові завдання на Донеччині – під Бахмутом, Часовим Яром, Кліщіївкою, Костянтинівкою, Дружківкою
фото% Кирило Фесик/Facebook

17 березня 2026 року, виконуючи бойове завдання поблизу Олексієво-Дружківки на Донеччині, Юрій загинув, віддавши своє життя за Україну, її свободу та незалежність.

Прощання із захисником на Оболонській алеї героїв
фото: Кирило Фесик/Facebook

 Прощання із захисником відбулося 28 березня 2026 року на Алеї героїв на столичній Оболоні.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.