На фронті поліг волонтер, учасник Революції Гідності. Згадаймо Максима Кебаса
Кебас брав участь в обороні Києва, у боях на херсонському, бахмутському, донецькому та покровському напрямках
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Максима Кебаса.
Водій-електрик 414 окремої бригади безпілотних систем «Птахи Мадяра» Максим Тарасович Кебас на позивний Семен загинув у Павлограді 17 березня 2026 року. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Рівненську міську раду.
Максим Кебас народився 14 грудня 1969 року в Києві, виріс на Оболоні. Закінчив гімназію №143 та СПТУ №25, здобув фах автомеханіка. Працював бізнес-тренером та організаційним консультантом, мав освіту у сфері психології, зокрема як військовий психолог.
Був активним учасником Революції Гідності, з 2014 року займався волонтерською діяльністю, допомагаючи нашим військовим.
З перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році добровільно став на захист держави. Проходив службу у підрозділах територіальної оборони, 59 окремій мотопіхотній бригаді та 414 окремій бригаді безпілотних систем. Брав участь в обороні Києва, у боях на херсонському, бахмутському, донецькому та покровському напрямках.
Загинув Максим Кебас 17 березня 2026 року у місті Павлоград. Сотні людей зібралися 24 березня на Алеї Героїв на Оболоні, щоб вшанувати пам'ять воїна, який віддав своє життя за Україну.
Захисник був нагороджений, зокрема, відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» та іншими бойовими нагородами.
«17 березня мій світ став порожнім. Не стало мого татуся Максима Кебаса – мого найкращого друга, людини, яка завжди була на моєму боці, яка вчила любити цей світ і захищала його як волонтер та воїн», – написала донька захисника Христя Кебас.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.