Майже два роки вважався зниклим безвісти. Згадаймо Михайла Гурського
Михайлові Гурському навіки 23. Його весільний коровай, що так і не став символом щасливого сімейного життя, розділили на кладовищі під час останнього прощання
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Михайла Гурського.
У Гощанській громаді на Рівненщині провели в останню путь захисника України Михайло Гурського, який з 13 вересня 2022 року вважався зниклим безвісти у Херсонській області. Про це повідомила Гощанська селищна рада.
Михайло народився 1 листопада 1998 року у селі Горбів у родині Миколи та Наталії Гурських. Він зростав із молодшою сестрою Євою та братом Борисом, який, на жаль, трагічно загинув. Навчався у Дроздівській школі, а пізніше продовжив навчання у Тучинській школі. У 2018 році Михайла призвали на строкову військову службу. Після повернення працював у ковбасному цеху у селі Тучин.
У квітні 2022 року Михайло був мобілізований до лав Збройних Сил України. Без вагань став на захист Батьківщини, служив стрільцем-снайпером мотопіхотного відділення.
З 13 вересня 2022 року Гурський Михайло вважався зниклим безвісти у Херсонській області.
Довгою та складною була дорога героя додому… Через два роки тіло воїна повернулося на рідну землю, аби знайти тут свій останній спочинок.
Поховали захисника на кладовищі села Горбів з усіма військовими почестями, під постріли почесної варти та Гімн України.
Молодий, сповнений сил і мрій, він так і не встиг створити власну сімʼю. Символом цієї нездійсненої мрії став весільний коровай, який жителі Гощанської громади, рідні та друзі розділили на кладовищі під час прощання з героєм.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.