Працював у Чорнобильській зоні, а на фронті – медиком. Згадаймо Михайла Кулиняка
У захисника залишилося четверо дітей
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Михайла Кулиняка.
22 жовтня у лікарні зупинилося серце бойового медика Михайла Кулиняка, який потрапив під російський обстріл на Донеччині. До війни чоловік працював у зоні відчуження у Чорнобилі, а після пішов боронити свою Батьківщину.
Понад місяць медики намагалися врятувати життя Михайла, однак їм не вдалося. У чоловіка залишилася дружина та четверо дітей.
На Бахмутському напрямку 13 вересня цього року під ворожий артобстріл потрапив бойовий медик Михайло Кулиняк. Одна з ракет влучила прямо у бліндаж, унаслідок чого чоловік тримав важкі поранення.
Понад місяць лікарі тримали Михайла у медикаментозному сні. Чоловік отримав черепно-мозкову травму голови, пневмоторакс з обох сторін, опіки грудної клітини 20%, а також йому ампутували верхню ліву кінцівку. Медики намагалися врятувати військового, проте 22 жовтня серце Михайла зупинилося.
У чоловіка залишилася дружина та четверо дітей. До війни чоловік багато років віддав праці в Чорнобильській зоні – захищав Україну та світ від радіаційної небезпеки. Окрім цього він був творчою людиною і майстерно грав на сопілці. У складі гурту «Лампочки» Михайло брав участь у всіх концертах, що проходили в Чорнобилі.
«Михайло був чутливою й доброю людиною, завжди готовий допомогти, завжди з посмішкою, він знаходив потрібні слова для підтримки, поради», – зауважили колеги загиблого.
Михайло відправився на фронт як доброволець. Він отримав звання старшого сержанта, бойового медика 119-ї Окремої бригади ТрО ЗСУ.
«Веселий, сильний, працьовитий Мишко, кремезний і дужий, наче казковий велетень, завжди асоціювався у мене тільки з життям. Я знаю його неймовірну кількість років, майже з дитинства. Він був дуже порядною і доброю людиною», – написала подруга військового.
«Михайло дійсно був величезним патріотом України і робив все можливе, щоб зберегти і донести до наступних поколінь нашу музику, традиції, поезію, наші цінності і переконання. А ще він до нестями любив свого батька, поета і дослідника Данила Кулиняка, безмежно кохав свою дружину Яніну Кулиняк і обожнював своїх дітей, якими неймовірно пишався» – додала жінка.
«Михайло, такий великий, кремезний, як дуб, дуже схожий на свого батька і життєвого кумира – поета, публіциста, дисидента, еколога Данила Кулиняка, – воював з весни цього року. Чернігівський бат, бойовий медик. Кілька знімків у пошті з натхненним «в учебці, десь на Харківщині!» Чоловік віком за пʼятдесят, голова великої родини, хто-хто, а він точно мав підстави згадати афоризм «Війна — справа молодих»…» – зазначила знайома медика.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.