Любив природу та працювати із землею. Згадаймо Михайла Лосика

Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації Лосик став на захист Батьківщини
колаж: glavcom.ua

За словами близьких, чоловік безмежно любив своїх онуків та сім'ю, а також обожнював природу та працю із землею

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Михайла Лосика. 

Український воїн Михайло Лосик загинув, захищаючи нашу країну, 5 лютого 2025 року. Про це повідомила Львівська міська рада. 

Як розповіли у міськраді Львова, Михайло Лосик народився 12 березня 1975 року у селі Михайлевичі Львівській області. 

У 1992 році закінчив Михайлевицьку гімназію Дрогобицької міської ради Львівської області. Згодом здобув професійно-технічну освіту у Погірцях Львівської області. Протягом 1994-1996 років проходив військову службу у лавах танкових військ, впродовж 1996-2011 років перебував у складі підрозділів колишньої Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України.

Понад десять років пропрацював начальником охорони у відділенні Акціонерного товариства «Таскомбанк» у Львові.

За словами близьких, Михайло безмежно любив своїх онуків та сім'ю, був хорошим другом і чуйною людиною. Любив природу та працювати із землею.

Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації Михайло Лосик став на захист Батьківщини
фото: Львівська міська рада

Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації став на захист Батьківщини від загарбників до лав 5-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Життя захисника України обірвалося 5 лютого 2025 року. 

Чин похорону Михайла Лосика відбувся 14 лютого у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Поховали захисника на Личаківському кладовищі у Львові. 

У Михайла Лосика залишилися мама, дружина, донька та онуки. 

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.