Знаний аналітик пішов добровольцем. Згадаймо Остапа Бринського, який загинув під Бахмутом

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Остапа Бринського.

Остап Бринський загинув 19 серпня 2023 року поблизу Бахмута під час мінометного обстрілу росіян. Захиснику було 36 років.

Остап народився в Івано-Франківську. У 2008 році закінчив бакалаврську програму «Філософія» факультету гуманітарних наук Києво-Могилянської академії. Він був аналітиком благодійного фонду «Пацієнти України» та фахівцем з публічних закупівель у сфері охорони здоров’я. Раніше працював аналітиком у Центрі «Антикорупційна платформа» та регіональним координатором з медичних закупівель у мережі Dozorro. Активний громадський діяч, учасник Революції гідності.

Чоловік також був спостерігачем за виборами з 2010 року. «Чого тільки вартувало його унікальне вміння фіксувати на фото автентичні інтер'єри виборчих дільниць…Він був щирим і магічно легко вчив людей довіряти собі. Через спостереження Остап зробив цю країну кращою, захищаючи вибір сотень тисяч українок та українців. Зараз же він загинув, захищаючи наші життя», – зауважили колеги.

Дружина загиблого, ексзаступниця міністра охорони здоров’я (2019) Младена Качурець зазначила, що її чоловік не був народжений для війни, ніхто з нас не був, але це було його свідоме рішення – піти у військо. «Його любов до нас, до людей, до життя не могла тримати його осторонь. У нього було ще мільйон планів, у нас були спільні плани, ми мали прожити довге і щасливе життя, але триклята Росія, росіяни відібрали в нього можливість їх реалізувати. А в нас відібрали його, наше щастя», – написала вона у соцмережі. 

Батьки Остапа – митці Богдан та Оксана Бринські. Брат Тарас Бринський – також на війні. Він згадує Остапа такими словами: «Загинув як воїн, в бою під Бахмутом. Але насамперед він був людиною. І виконував перш за все свій людський обовʼязок. Багато про нього можна сказати, він мій кумир з дитинства. Але зараз не маю сил. Він був прекрасним батьком і це просто невимовний біль для його доньки, моєї похресниці Соломійки».

Батько розповів, що намагався відмовити хоча б одного із синів-воїнів залишатися в тилу, але Остап йому відповів: «А що ти хотів, ти ж нас такими виховав». Під час Революції Гідності Остап теж був на барикадах. А коли розпочалася війна 2014 року, поривався на фронт, ходив кілька разів до військкомату, але тоді його не взяли.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Остап не зміг стояти осторонь. У Франківську, куди в перші дні березня родина Бринських виїхала з Києва, він одразу записався до тероборони, а згодом добровольцем вирушив на фронт. Спочатку боєць Державної прикордонної служби Остап Бринський та його побратими стояли на варті українського кордону на півночі, а згодом захисник потрапив на схід, а точніше – у Бахмут, одну з найгарячіших точок на фронті.

Поет Юрій Андрухович знав Остапа Бринського з дитинства – Андруховичі з Бринськими товаришують вже понад 35 років. «Ми втратили дуже хороброго й щирого воїна. Він серед перших піднявся на захист країни. І на цій війні не давав жодного послаблення ні собі, ні військовим РФ. Чинив так, як справжній воїн мав чинити в боях. Ми втратили дуже талановиту, веселу, оптимістичну людину. Це – цвіт нації», – зауважив Андрухович.

«Остап завжди був надзвичайно доброю, щирою людиною, неймовірним другом, патріотом. Він був гарним чоловіком і батьком. У нього залишилася маленька донечка Соломійка. Важко описати цей біль. Він не міг залишатися осторонь війни. Був на Революції гідності. Завжди захищав і відстоював наші спільні інтереси незалежності, чесності, правди. Тому це – справді, неймовірна втрата для кожного з нас», – зазначила одногрупниця загиблого Рената Налисник.

Правозахисниця та продюсерка документальних фільмів Оксана Іванців, яка добре знала Остапа, була приголомшена смертю воїна: «Остап мав читати вірші, дуркувати, іронізувати. Остап мав постаріти і бути дідом, в якого завжди купа небилиць та історій для онуків і правнуків. Остап не мав померти молодим, бо хто тоді розповідатиме дітям всілякі бувальщини? Це ж точно мав бути Остап!».

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.